У квітні-травні російські ЗМІ неодноразово повідомляли про початок реалізації нового проєкту: створене Кремлем у Сімферополі так зване відділення Російського географічного товариства (РГТ) спільно з перепідпорядкованою в односторонньому порядку Російській православній церкві (РПЦ) Кримською єпархією планує «дослідження забутих християнських святинь півострова» з подальшою організацією експедицій і паломницьких турів до них. Анонс прозвучав на тлі різкої критики діяльності кримського відділення РГТ з боку призначеної Москвою кримської влади, а також спостерігачів та фахівців.
Про це повідомляють Крим.Реалії.
Де та які об’єкти хочуть позначити пам’ятними знаками і хрестами на анексованому півострові? Чим займається кримське відділення Російського географічного товариства, розширюючи свою діяльність у Криму та на окуповані території України? Чи можна вважати знайдені в Тавриді за царських часів та за часів колишнього СРСР залишки християнських храмів і церков православною спадщиною РПЦ? У цих та інших питаннях Крим.Реалії спробували розібратися разом із експертами.
Серед обраних для реалізації проєкту об’єктів керівник кримського відділення РГТ Геннадій Самохін назвав залишки християнського храму на горі Мачу, Ісар-Кая, Кастропуло, Кучук-Ісар, Пане-Ісар, гору Кастель, печерний монастир Іограф, Ай-Йорі, Пахкал-Кая, селище Карань (Флотське), Кокія-Ісар (мис Айя), церкву Святого Димитрія в селі Колгоспне та інші.
У Кримській єпархії РПЦ ідею підхопили та розширили, запропонувавши скласти базу подібних об’єктів, які можна було б зробити туристичними пам’ятками, поставивши біля них інформаційні таблички. Тепер вирішено на кримських турмаршрутах встановити кам’яні стели з інформацією про стародавні монастирі та храми, а дані про об’єкти братимуть з історичних та археологічних досліджень.
«Гора розташована на захід від перевалу Бечку у вершинній частині відрогу водорозділового хребта між Байдарською долиною та Бельбеком, над селищем Передове. Неподалік верхньої точки вершини Мачу розтшований компактний розвал середньовічного храму з великим, очевидно, грабіжницьким шурфом по центру. Поруч із шурфом є деякий розкид черепичного бою керамід, що дозволяє попередньо датувати його типовим для гірського Криму віком – не пізніше XIII століття», – стверджує на російському сайті Валентина Нужденко про краєзнавство, історію та туризм.
«Невелика фортеця на однойменній вершині біля урвища Ай-Петринської яйли була побудована в XII столітті місцевими власниками для охорони та нагляду за гірським проходом. Укріплення площею 0,3 гектара… Всередині була маленька церква (розміром 6,35 м на 3,75 м), кілька житлових і господарських будівель», – так описував об’єкт для читачів журналу «Радянська археологія» 1987 року радянський археолог Віктор Миц.
«Замок XIII–XIV століть розташований у верхньому Кастрополі на скелі Іфігенія, …на Південному узбережжі Криму у Великій Ялті. …Важкодоступна майже з усіх боків. Оборонні стіни зараз сильно зруйновані і на поверхні майже не простежуються. …У 1968 році на південному майданчику частково розкрито розкопками фундаменти споруди, складеної на вапняному розчині, мабуть, церкви. …Даних для того, щоб, як деякі автори, побачити тут укріплений монастир, а то й замок XIII–XIV століть, явно обмаль…», – так описує об’єкт ялтинський путівник.
«Мис Святої Трійці (невисокий виступ лісистого узбережжя Південного узбережжя Криму на захід від смт Понизівка у Великій Ялті – КР), на якому розташовувалося укріплення Кучук-Ісар, – невисокий, кам’янистий і досить незграбний – відкритий усім вітрам. …Власне, від укріплення мало що залишилося. …За 200 м на північний захід розташовувався некрополь середньовічного Кучук-Ісара. Його знищили під час плантажної оранки схилу під виноградники. Плугами зорана група плиткових могил і невелика цвинтарна каплиця, яких десятки розкидано на Південному узбережжі Криму. Очевидно, ця каплиця і була присвячена Святій Трійці, звідки й пішла назва мису», – стверджує путівник Ялти.
«На висоті близько 1250 м над рівнем моря над містом Ялтою розташований археологічний пам’ятник – «Печерний християнський середньовічний комплекс хребта Іограф». …Відомо, що в одній із печер хребта Іограф розташовувався храм, в іншій – житло або келія, і тут же на околицях розмістили цвинтар. Появу храму пов’язували з часом турецького панування та гоніннями на християн», – так описує об’єкт співробітниця відділу середньовічної археології так званого Інституту археології Криму Російської академії наук Наталія Турова.
«Ай-Йорі, з грецької «святий Георгій», – конічна гора з коричневими скелями серед лісу за 3 км на південь, на південний захід від села Ізобільне на Південному узбережжі Криму. …На скелі Ай-Йорі було давньоримське укріплення, казарми якого були викладені з каменів, які раніше складали єдине ціле зі святилищем Діви, що вшановувалося таврами. На джерелі біля підніжжя гори раніше був розташований храм святого Георгія, на честь якого названо джерело і скелю. Джерело виходило прямо з-під вівтаря…», – повідомляє ялтинський путівник.
«Гора Пахкал-Кая розташована на головній гряді Кримських гір, за 3 км на північний схід від Ангарського перевалу. …Можна припускати, що в пізньоримські часи на Пахкал-Каї розташовувалося святилище з кам’яною культовою спорудою. …Середньовічний храм розміщувався у східній частині пам’ятника. …Орієнтований на схід-північний схід. Складений із місцевого каменю та архітектурних деталей із вапняного туфу на вапняному розчині. Храм зведений, ймовірно, у VIII–X століттях», – розповідає російський сайт «Открытая археология».
«Храм Костянтина та Олени – середньовічний храм в ім’я святих рівноапостольних царів Костянтина та Олени у селі Флотське (раніше – Карань) Балаклавського району Криму. Являє собою однонефну (приміщення з одного залу – КР) базиліку, прикрашену портиком з трикутним фронтоном. …За свідченням єпископа Сімферопольського та Кримського Гермогена: «Церква кам’яна, мала, побудована греками ще в 1775 році, але при виході греків у 1779 році в Маріуполь вона понад 60 років стояла в запустінні і в 1841 році була виправлена, але у Кримську війну була розорена і після закінчення війни знову виправлена парафіянами й освячена 1856 року», – описує об’єкт путівник Ялтою.
Російське географічне товариство – одне з найдавніших географічних товариств світу, об’єднує фахівців у галузі географії та суміжних наук, а також ентузіастів-мандрівників, екологів, громадських діячів, – «усіх, хто прагне дізнаватися нове про Росію, хто готовий допомагати збереженню її природних багатств». Було засновано з ініціативи російського царя Миколи I 1845 року. У 2009 році головою опікунської ради РГТ було обрано главу Кремля Володимира Путіна, а президентом організації став тепер уже колишній міністр оборони РФ Сергій Шойгу. Відтоді основою діяльності РГО стало тісне співробітництво з військовими. У 2015 році при РГО було створено Центр підводних досліджень, який співпрацює з ВМФ та морським бюро машинобудування «Малахіт» – розробником атомних підводних, а також малих підводних апаратів для збирання розвідувальної інформації.
Після анексії півострова Росією, 5 травня 2014 року на засіданні керуючої ради РГТ одноголосно було ухвалено рішення про створення нових відділень товариства – кримського та севастопольського міського. Ці відділення РГТ, серед іншого, працюють за такими науковими напрямами: «вивчення виробничих сил Криму як складової частини російської держави; геоекологія морських акваторій; історія, культура, етногенез кримського соціуму; науково-просвітницька та патріотична робота; експедиційна діяльність та подорожі». Опікунську раду кримського відділення РГТ очолює Михайло Назаров.
У 2023 році на території окупованих Росією частини Херсонської області, а також частини Запорізької області за підтримки кримського відділення РГТ було засновано так звані «херсонське» та «запорізьке» відділення РГТ. Установчі збори нібито пройшли на базі російського «Кримського федерального університету» в Сімферополі, де було обрано голів та керівні органи «нових філій». «Кримські фахівці» продовжують надавати «допомогу та курирувати становлення обласних відділень РГО».
У результаті розслідування, проведеного журналістами телепроєкту «Настоящее время», з’ясувалося, що у 2023 році співробітники російської розвідки під виглядом представників Російського географічного товариства займалися збором інформації про військові об’єкти поблизу міст Алта і Тромсьо в Норвегії. Для цього вони залучали місцевих жителів, обіцяючи понад тисячу доларів США за день фотозйомки баз.
«Святині Криму належать християнському світу та людству» – експерт
Крим.Реалії звернулися до професора університету Лойола-Мерімаунт у Лос-Анджелесі (США) архімандрита Кирила (Говоруна) та попросили прокоментувати новий проєкт РГТ і Кримської єпархії, а також мету РПЦ у процесі підвищення її інтересу до давніх християнських святинь на території анексованого Криму.
«Путінський режим ґрунтується не лише на силі, а й на символах. Християнські святині Криму є для нього великим символічним капіталом. Це, зокрема, добре розуміє призначений на Кримську церковну кафедру митрополит Тихон Шевкунов, який є однією з головних постатей в оточенні Володимира Путіна і створює символи для путінізму. Він також є одним із співавторів ідеології «русского мира», разом із патріархом Кирилом, намагаючись вписати Крим і, зокрема, Херсонес у цей світ», – заявив отець Кирило журналісту Крим.Реалії.
На думку експерта, говорити про наявність якоїсь «християнсько-православної спадщини РПЦ» на півострові не доводиться, адже святині Криму належать усьому християнському світу та всьому людству.
«Привласнюючи їх собі, Володимир Путін та патріарх Кирило вкотре демонструють, що вони ні в що не ставлять спільні інтереси заради особистих інтересів. Вони вважають, що Крим має служити виключно тим і тому, що і кого вони називають «російською цивілізацією», підкреслюючи її зневагу до решти людства. Це абсурдна ідея, і вона така ж абсурдна, як і сам «путінізм», – підсумував отець Кирило.
У травні Міністерство культури РФ погодило передачу будівель музею-заповідника «Херсонес Таврійський» Кримській єпархії РПЦ. Раніше ПАРЄ назвала РФ диктатурою, а єрархів РПЦ – спільниками Путіна.
