Цього дня особливо вшановуємо св. Миколая Чудотворця з нагоди перенесення його мощей із міста Мири Лікійські до міста Барі (народна назва – Весняного Миколи).
Про це нагадує Волинська єпархія ПЦУ.
На початку XI ст., коли Італія була роздроблена, велася боротьба за християнську спадщину колись єдиної Римської імперії. Від неї залишилась тільки східна частина, та й та зазнавала ворожих нападів. Мусульманські війська взяли місто Мири у провінції Лікія (тепер Туреччина), в якому був похований святитель Миколай. Вони грабували та вбивали мешканців, знищували храми, ікони, книги, могили. Плюндрування обурювало християн, особливо переймалися останками святителя. Тож вирішили врятувати їх.
Угодник явився уві сні пресвітеру італійського міста Барі й заповів перенести свої мощі туди. Усі християни, що тут мешкали, зраділи Божому дарові. Вони відправили знатних людей та священників до міста Мири, ті віднайшли раку (оздоблену скриньку) зі святощами та перенесли її на корабель. З-поміж тих, хто тримав і торкався раки, багато зцілилися. Процесія прибула до Барі, горожани врочисто зустрічали судно. З великою пошаною і радістю наступного дня реліквію перенесли до храму Святителя Йоана Предтечі.
А через три роки вдячні мешканці спорудили на цьому місці величний кам’яний храм на честь Святителя Миколая Чудотворця і встановили в ньому золоту раку. Нетлінні останки перенесено до новозбудованої церкви і покладено біля вівтаря.
Відзначення перенесення реліквії встановлено в нас як свято за митрополита Київського, Галицького і всієї Русі Йоана ІІ (1503–1507 рр.).
