У багатовимірному значенні міжхристиянського та міжрелігійного діалогу, а також у контексті війни, що триває в Україні, Вселенський патріарх Варфоломій привітав генерального секретаря Всесвітньої Ради Церков (ВРЦ), преподобного доктора Джеррі Піллея та учасників Постійного комітету консенсусу та співробітництва цієї міжнародної міжцерковної організації на Фанарі у середу, 13 березня 2024 р.
Комітет, співголовами якого є старійшина митрополит Халкідонський Еммануїл і протестант Саллі Дайк, складається з 14 членів, 7 з яких є православними, які збираються цими днями в Константинополі на запрошення Вселенського патріархату, повідомляє orthodoxtimes.com
У своєму зверненні Вселенський патріарх висловив свою гордість тим фактом, що Вселенський Патріархат був одним із засновників ВРЦ у 1948 році, і висловив своє задоволення роботою цього постійного комітету, заохочуючи його членів продовжувати свою місію у прозорому вигляді у діалозі з іншими.
Він нагадав про позицію Собору Православної Церкви, скликаного на Криті у 2016 році, що «чесний міжконфесійний діалог сприяє розвитку взаємної довіри та сприянню миру та примиренню. Церква прагне, щоб «мир з висоти» відчувався на землі. Справжній мир досягається не силою зброї, а лише любов’ю, яка «свого не шукає» (1 Кор. 13:5). Олію віри слід використовувати для заспокоєння та зцілення ран інших, а не для розпалювання нового вогню ненависті». Як зазначив Патріарх, Константинопольська Церква розуміє силу діалогу у зміцненні єдності між православними, у сприянні примиренню між християнами та в будівництві мостів миру між релігіями. Ця відкритість до діалогу також охоплює соціальні проблеми, зокрема захист природного середовища.
Патріарх Варфоломій підкреслив, що у світі, який переживає кризу, з більш ніж численними конфліктними зонами по всьому світу, ми повинні посилити наші молитви до Триєдиного Бога за мир і справедливість. «Ми особливо стурбовані невиправданою війною в Україні та необхідністю мирного припинення конфліктів на Близькому Сході. Не можна не згадати й інші випадки в Африці, Азії та Центральній Америці, де йдеться про християнські громади. Наші молитви з найбільш вразливими та нужденними», – сказав він, побажавши, щоб Господь миру знову дав можливість світу жити мирно.
«Особливо нинішня українська криза, внаслідок неспровокованої російської агресії в лютому 2022 року, є епіцентром геополітичного землетрусу та духовної загрози. Європа прокинулася від глибокої ілюзії, згідно з якою війна на її континенті залишилася в минулому. Матеріально та інтелектуально непідготовлена Європа швидко адаптувалася до цієї несподіваної ситуації за інтелектуальної допомоги своїх нових членів. Результат цієї війни, безсумнівно, зумовить майбутній розвиток як Європи, так і світу».
Вселенський патріарх послався на історичні та церковні зв’язки Константинопольської Церкви з географічним простором навколо осі Київ-Москва, який розпочався з хрещення у 988 році правителя Київської Русі Володимира, і нагадав, що пізніше, у 1589 р. Російська церква отримала патріарший статус від Вселенського патріархату.
«Однак уже після падіння Константинополя під владою османів у 1453 році почала пробиватися необґрунтована ідеологія про те, що Москва може стати наступником Константинополя як духовного лідера православного світу. На думку її прихильників, Москва стане «Третім Римом» після «занепалого Другого» Константинополя. Однак ніколи не було «Першого» і «Другого Риму»; отже, «Третього Риму» ніколи не може існувати. Є тільки Старий Рим і Новий Рим-Константинополь.
Нинішнім втіленням етнофілетизму є фундаменталістська ідеологія «Русского мира». Цей вислів описує передбачувану цивілізаційну сферу, яка включає Росію, Україну та Білорусь, а також етнічних росіян у всьому світі, політично та релігійно очолювана та керована московським центром. «Русский мір» представлений як відповідь «корумпованому Заходу». Ця ідеологія є основним інструментом «духовної» легітимації вторгнення в Україну».
Говорячи про роль Вселенського патріархату, Вселенський патріарх підкреслив, що «в цьому контексті роль Вселенського патріархату та його унікальне духовне керівництво є ще важливішими в сучасному світі. Константинопольська Церква має намір подавати приклад, демонструючи, як Церкви та релігійні лідери мають бути частиною прогресу, який сприятиме мирному співіснуванню і справедливості. З цієї причини вона була в авангарді організації міжнародних екуменічних і міжрелігійних конференцій, усвідомлюючи, що інструмент справжнього діалогу може допомогти запобігти жахливому зловживанню релігіями з боку фанатиків і екстремістів і протистояти нетерпимості та упередженням, і слідуючи заклику святого Павла: «Якщо можливо, наскільки це залежить від вас, живіть у мирі з усіма» (Рим. 12:18)».
