7 березня – день священномученників Херсонеських: Василія, Єфрема та інших.

Святі священномученики Василій, Єфрем, Євгеній, Елпідій, Агафодор, Етер і Капітон проповідували Євангеліє Христове в землі Північного Причорномор’я від Дунаю до Дніпра, включно з Кримом, і запечатали своє апостольство мученицькою смертю в IV столітті в місті Херсонесі Таврійському. Ще задовго до Хрещення святого Володимира християнська віра вже проникла в Крим, який в давнину називався Тавридою і був підвладний римським імператорам. Початок просвіти Тавриди вірою Христовою належить святому апостолу Андрію Первозванному.

Язичники, які населяли кримські землі, чинили опір поширенню християнства. Але віра Христова через своїх самовідданих проповідників міцніла і утверджувалася. Багато благовісників поклали свої життя в цій боротьбі.

На початку IV століття в Херсонесі була заснована єпископська кафедра. Це була переломна епоха, коли Херсонес, що служив базою для римських воїнів, поступово переходив в залежність від Візантії. У царювання Діоклетіана (284-305), в 300 році (тобто ще до початку гоніння, яке імператор почав з 303 року) Єрусалимський Патріарх Ермон (303-313) для Євангельської проповіді розіслав в різні країни багатьох єпископів. Двоє з них, Єфрем та Василь, після прибуття в Херсонес, насаджували там Слово Боже.

Потім святитель Єфрем пішов до народів, які жили по Дунаю, де в благовісті Христовому зазнав багато скорбот. Під час гоніння він був обезголовлений. Проповідь в Херсонесі продовжував святий Василій – сподвижник святого Єфрема. Багатьох ідолопоклонників він наставив на шлях істини. Інші заблудлі жителі міста, чинили шалений опір. Сповідник був схоплений, його нещадно побили і вигнали з міста. Вийшовши в гори і оселившись в печері, він невпинно молив Бога за цих людей, щоб Господь осяяв їх світлом істинного богопізнання.

Господь послав невірним диво. У знатного жителя Херсонеса помер єдиний син. Покійний з’явився батькам уві сні і повідав, що святий Василій своїми молитвами до Істинного Бога може воскресити його з мертвих. Коли батьки розшукали святителя і просили його зробити диво, святий Василій відповідав, що сам він – грішна людина і не має сил воскрешати мертвих, але Господь Всемогутній і може виконати їхнє прохання, якщо вони увірують в Нього. Довго молився святий, закликаючи Ім’я Святої Трійці. Потім, освятивши воду, вилив її на померлого, і той ожив. Тоді святитель з пошаною був повернутий до міста. Багато язичників тоді увірували та охрестились.