Митрополит Варшавський і всієї Польщі Православної Церкви Архиєпископ Сава (Грицуняк) під час своєї різдвяної проповіді у столиці зачепив кілька чутливих питань, які викликали хвилю критичних коментарів.
Як повідомляють у ЗМІ, у своїй проповіді архиєпископ Сава заявив, що перехід ПЦУ на новий стиль святкування Різдва Христового є кроком до унії з Католицькою Церквою. На думку митрополита, подібна унія в минулому призвела до падіння Речі Посполитої і, за його словами, може загрожувати суверенітету сучасної України.
Проте в офіційному звіті Варшавського собору відсутні ті фрагменти проповіді митрополита, в яких ієрарх згадував про ситуацію в Україні, сплюндровану війною та путінським терором.
Архиєпископ Сава також розкритикував управління ПЦУ над монастирем Печерської Лаври в Києві, назвавши людей, які його утримують, “сатаністами”.
Польська Православна Церква, яка цього року відзначає 100-річчя автокефалії, вже давно бере участь у суперечці про українську автокефалію на боці Москви, а не на боці Константинополя, від якого – попри протести Москви – отримала автокефалію 100 років тому під тиском влади ІІ Речі Посполитої.
Митрополит Сава систематично пов’язує Православну Церкву в Україні з сатанинськими та антихристиянськими елементами, водночас запевняючи, що не має нічого проти української автокефалії, якщо вона буде надана за певними принципами, заперечуючи позицію Константинопольського Патріархату, першого серед помісних Православних Церков.
Нагадаємо, що менш як рік тому митрополит Сава викликав скандал вітальним листом до дня народження на адресу патріарха Кіріла, якому він написав, що його діяльність виблискує духовним відродженням і підкріплена словами, яких не роблять вороги Церкви.
Варто нагадати, що церква Путіна і сам російський диктатор наголошують, що «військова спецоперація» в Україні також спрямована проти нібито переслідувань канонічного православ’я в Україні. Після внутрішнього та зовнішнього тиску митрополит Сава виступив із заявою, в якій вибачився за свої слова, але наступні слова митрополита, виголошені на проповідях, виправдовують підозру, що ці вибачення були вимушені складними церковно-політичними обставинами та очікувані представниками польського уряду.
