Все у нашому житті розпочинається з малого. З одного кроку розпочинається великий шлях, з краплі – море, а з зерна – дерево. З простих вказівок здобувається перемога, адже щоб досягти успіху у будь-якому ремеслі необхідно уважно слухати наставників, та дотримуватись їх порад. Так само і в житті духовному, щоб досягти вічного блаженства, необхідно виконувати веління Божі.
Слова Господні – це дорогоцінні перлини, які дані людині для духовно зростання та благого життя. Господь не ставить перед нами якихось надважких вимог. Він просить від нас лише почути Його голос, і впустити Його в своє життя. Бог щодня говорить до нас словами Євангелія. Нам же необхідно закарбувати їх у своєму серці. Саме про це говориться у притчі про сівача.
Її зміст добре відомий багатьом, а тому ні для кого не важко переказати її. Проте хоча, ми і знаємо її, та чи завжди прислухаємось і виконуємо у своєму житті? Минуло майже дві тисячі років, коли Ісус Христос розповів її своїм учням, проте все людство і досі поділяється за озвученим принципом. Одні слухають слово Боже і виконують його, інші хоча і захоплюється ним, проте не здатні протистояти хижим птахам спокус, а ще треті свідомо йдуть повз Христа.
Нажаль, навіть не всі християни готові відкрити своє серце для слова Божого. Як часто, ми ходимо до храму, і навіть намагаємось провадити богоугодне благочестиве життя, але як тільки трапляється спокуса, йдемо вслід за нею, нехтуючи спасительним голосом? Мабуть, кожен із нас, хоча б раз у своєму житті, опинявся у такій ситуації. Що ж робити у таких випадках? Відповідь лише одна – каятись. Лише покаяння зможе очистити наше серце, і знову впустити туди слово Боже.
Коли ж, ми змиряємось зі своїми гріхами, і не прикладаємо жодних зусиль, щоб їх подолати, то перетворюємо власну душу на камінь, на якому вже не зможе зрости сад християнських чеснот. Нажаль, але цей камінь зводить нас із істинного шляху, і направляє у безодню гріха та беззаконня. Утім, ніколи не пізно скинути його з себе, і стати на істинний шлях.
Тож очистьмо свої душі від гріха, пристрастей та беззаконня. Відкриймо своє серце для Христа. Почувши його благе слово, бережімо його! Пам’ятаємо, що це величний скарб, який ми повинні примножувати, і тоді неодмінно успадкуємо вічне і блаженне життя у Царстві Божому. Амінь
Джерело: Духовний Фронт України