«Патріаршого екзарха в Африці», позбавленого сану митрополита Лєоніда (Горбачьова) таки відправили у відставку. Чи стало це фіналом зачистки від друзів Євгенія Прігожина? Чи РПЦ вирішила не розкидатися такими «цінними кадрами»? Про це у матеріалі Олександр Кириленка для «Духовного Фронту України».
«Екзарха» Лєоніда пішли «за власним бажанням»
Синод Російської православної церкви своїм рішенням від 11 жовтня звільнив позбавленого сану митрополита Лєоніда (Горбачьова) з посади «патріаршого екзарха в Африці». Це рішення було передбачуваним з огляду на опалу, в яку потрапив Лєонід після смерті Євгенія Прігожина.
Із формулювань, зазначених в журналах засідання Синоду РПЦ, Лєоніда звільнили «за власним бажанням» – згідно з рапортом самого Лєоніда на ім’я очільника РПЦ патріарха Кіріла з «викладенням причин, що перешкоджають виконанню обов’язків екзарха». Іншими словами Лєоніда зняли з посади ймовірно саме на підставі його рапорту, в якому він аргументував що без настоятельства в московському храмі Всіх Святих, адміністративна частина котрого, зі слів прихильників м. Лєоніда, слугувала адміністративним центром «африканського Екзархату РПЦ». Замість нього на посаду «патріаршого екзарха в Африці» призначили виконуючим обов’язки єпископа Зарайського Константіна (Островского).
Далекоглядна рокіровка «батога і пряника»
Російські пропагандисти ледь не і один голос почали критикувати рішення Синоду РПЦ. На їхню думку, відставка «екзарха» Лєоніда послабить «позиції РПЦ та Росії на міжцерковній арені». Але вірити російським пропагандистам – себе обманювати.
Насправді, ця кадрова рокіровка може посилити позиції РПЦ – МП надіслала таким чином меседж іншим Церквам: мовляв, ми прибрали з арени «ланцюгового пса» і пропонуємо тепер говорити зі спокійними, договороздатними персонами. Єпископ Зарайський Константін (Островскій) – вікарій Московської єпархії РПЦ, член різних комісій, у тому числі Міжсоборної присутності РПЦ та комісії богослів’я, ректор Коломенської духовної семінарії. То ж з ким швидше почнуть говорити єрархи інших Церков – з неврівноваженим Лєонідом, який тільки що й робив, що плювався жовчу, чи з науковцем і богословом?
У той самий час, коли звільняли «екзарха» Лєоніда на публіці вперше за довгий час з’явився давній дипломат РПЦ митрополит Іларіон (Алфєєв) – у столиці Литви Вільнюсі він взяв участь у молебні РПЦ «про дарування миру землі українській». Збіг обставин? Навряд. Адже ще зовсім нещодавно молитви і заклики «за мир», на воюючій проти України росії, розцінювалися як «дескридитація сво» і каралася кримінальним кодексом росії.
Водночас позбавленого сану митрополита Лєоніда (Горбачьова) відправили служити на попереднє місце роботи – тимчасово керувати Єревансько-Вірменською єпархією РПЦ, створену рівно два роки тому. Тут важливий нюанс: Лєонід повертається до Єревану після розвороту уряду Вірменії від Росії, яка в останній момент не підтримала Єреван в Карабаському конфлікті з Азербайджаном. Переважна більшість жителів Вірменії зараховують себе до Вірменської Апостольської церкви (ВАЦ), що належить до числа давньосхідних (дохалкедонських Церков). Її вчення, традиції та обряди відрізняються від РПЦ. Вигладає це так, що «ланцюгового пса» Лєоніда перечепили до іншої будки, щоб гавкав тепер в іншому, вірменському, напрямку.
Виходить, що РПЦ використовує метод «батога і пряника» та ймовірно готується до роботи щодо відновлення репутації росії у міжнародних відносинах. На фоні позбавленого сану митрополита Лєоніда будь-яка більш менш врівноважена людина виглядатиме адекватно. Подивимось, чи клюнуть на цю вудку в інших Церквах. І чи не стане крісло «патріаршого екзарха в Африці» для російських архиєреїв «проклятим» – всіх, кого б туди не поставили, позбавлятимуть сану.
