Черкаські військові врятували ікони з Бахмута. Вони лишилися неушкодженими: уціліли від фосфорних снарядів та не згоріли в пожежі.
Винесли ікони з-під обстрілів зі зруйнованого будинку, а їхнього власника знайти не вдалося, розповів Суспільному військовослужбовець Андрій Спіян.
“Там була купа битого каміння, цегли, розбитих ікон. А вона у кутку лежала, підсмажена”, — пригадав військовий, як знайшов ікону із зображенням Святого Миколая.
Будинок у Бахмуті, як і сотня інших там, повністю зруйнований. Його до фундаменту, розтрощили російські снаряди. Утім ці ікони на диво вціліли, додав військовослужбовець:
“У кутку валялась ікона Святого Миколая, а інші були у сусідній кімнаті. Там був гараж, тож хлопці спочатку склали їх туди. Ми приїхали зранку, привезли новий розрахунок, завантажили ікони і почався обстріл. Ми всі не забрали”.
Помешкання, в якому знайшли зображення святих, вірогідно, належало колекціонеру, розповів Андрій:
“Я думав що може там був якийсь батюшка, а коли пройшовся будинком, зрозумів, що то був колекціонер в нього було багато всього і зброя холодна була, ножі ручної роботи валялися під ногами”.
Зазвичай, з позицій, навіть свої речі вивезти тяжко. Але залишити просто неба такі надбання української спадщини не змогли, розповів військовослужбовець з позивним “Кум”:
“Військові звертаються до Бога, бо там, де вони бувають, там така ситуація, що ті, які не вірять, навіть вони повірять. Прийняли рішення, через командира все узгодили, що є ікони їх треба забрати. Ми як непрофесіонали визначили, що вони мають цінність”.
І мали рацію. Це ікони початку 19 століття, написані сільськими богомазами. Вони належать до народного мистецтва, розповів реставратор краєзнавчого музею Віктор Крючков:
“На забруднення дивитись не треба, бо це оліфа, і тут кіптява була. Деякі по роках можна сказати 1810 – 1830 роки. Є з Василькова або Лебедина Шполянського. Це сільські художники малювали, їм замовляли ікони ці”.
Релігійні знахідки тепер вікуватимуть у Черкасах, у капличці для військових, розповів військовий капелан Олександр Філоненко:
“Чим цінна духовно ця подія, що ці ікони були врятовані. Якби наші воїни цього не зробили вони були б знищені. Поки триває війна, вони будуть у капличці, а потім їх подальшу долю буде вирішувати і наше керівництво і духовне”.
