Днями мережу облетіла новина про те, що перший чернець з Києво-Печерської Лаври переїхав до росії. Як повідомив близький до кремля митрополит рпц Тихон (Шевкунов) монах оселився у відомому російському Псково-Печерському монастирі, і відразу полюбився братії і парафіянам.
Проте хто саме перебрався до білокам’яної і з якої причини невідомо. Ані ім’я, ані сану Тихон не назвав. Та і фото переселенця ніхто, хто розповідав про цю новину, так і не опублікував. В самій же УПЦ (що в єдності із МП) цю інформацію поки що ніяк не прокоментували.
У цій статті порозмірковуємо над прихованими сторонами і імовірними наслідками такого чернечого переселення.
Перш за все варто відзначити, що у переїзді будь-якого священнослужителя, в тому числі і ченців, з одного місця служіння на інше немає нічого, м’яко кажучи, поганого. Ну не склалось на одному місці, пішов на інше. Все це рядова буденна справа. Проте не в цьому випадку. І зараз пояснимо чому.
Кожен же такий переїзд, згідно церковних правил, відбувається за певною процедурою. Вона доволі не важка і полягає в тому, що архієрей, який відпускає зі своєї єпархії священника дає йому відпускну грамоту, на основі якої цього ж священника зараховують в ту єпархію, в яку він переїжджає. Без цієї так званої відпускної прийняти священника інший архієрей не може.
Ця обставина, як і власне повномасштабне російське вторгнення, вносить свою родзинку у згаданий чернечий переїзд. Доволі цікаво, чи мав цей загадковий монах таку відпускну грамоту? Відзначимо, що видати йому мав її безпосередньо керуючий Київською єпархією УПЦ (що в єдності із МП), тобто сам очільник цієї церковної спільноти – митрополит Онуфрій (Березовський).
Окрім цього, після так званого Собору у Феофанії, де нібито було розірвано зв’язки із рпц, окрім відпускної грамоти здалось би отримати і схвалення Синоду УПЦ (що в єдності із МП), адже відбув чернець не просто в іншу єпархію, а в іншу Помісну Церкву.
Проте лишимо цю церковну бюрократію церковним каноністам, а зосередимо увагу на тому, що переїзд цього невідомого ченця не міг відбутись без благословення керівника УПЦ (що в єдності із МП) – митрополита Онуфрія (Березовського). З приводу цього виникає логічне запитання, як у час війни взагалі можна давати благословення своєму підопічному відправитись на служіння до країни-агресора, та й ще до церковної організації, яка благословляє вбивати українців? Принаймні таке благословення виходить за рамки будь-яких етичних норм.
Адже в той час, коли увесь цивілізований світ розриває будь-які зв’язки з агресором, церковна організація, яка називає себе української і незалежною від москви, без жодного докору сумління, відправляє туди свого ченця! І Робиться це тоді, коли російські ракети бомблять українські міста, і до слова храми самої УПЦ (що в єдності з МП). Все це просто абсурд, і лише вкотре засвідчує, що ніякого розриву в УПЦ (що в єдності з МП) із московською патріархією так і не відбулось!
Чи міг цей чернець поїхати до москви без благословення Онуфрія? Життєвий досвід свідчить, що міг. Адже і таких випадків церковна історія знає безліч. Дуже часто буває, що переїзд відбувається без відома правлячого єпископа, або ж всупереч його волі. Утім більшість таких випадків закінчується накладанням покарання, а саме заборони в священнослужінні такого неслухняного священника.
Закономірно, і зважаючи на весь резонанс та обставини переїзду, на такого монаха повинно було бути накладено покарання. Проте ніякої інформації про це нема. Як би ж хтось із монахів перейшов до ПЦУ, то реакція була блискавичною, і заборона була б накладена без зволікань. Тут же ані пари з вуст, навіть жодної заяви про фейк.
Проте чи могло б це повідомлення бути фейком? Могло, але зважаючи на те, що його озвучив Тихон (Шевкунов), якого вважають духівником путіна і імовірним наступним московським патріархом – навряд. Та і навіщо рпц створювати такі фейки, адже від них в першу чергу страждає її організація в Україні. Тому скоріш за все інформація достовірна, і в майбутньому російські змі облетить інтерв’ю самого церковного сепаратиста, в якому він розкаже про гоніння на Церкву, про фашистів і все інше, в стилі російської пропаганди.
Тим самим російська церква вкотре вислужиться перед кремлем, і покаже усьому світовому православ’ю чергову картинку так званих гонінь. Все це буде використано нею для підтримки російської агресії, своєрідного заклику до захисту православних. Ну і звісно вкотре дасть підстави звинуватити у всьому українську владу та ПЦУ.
Проте найбільше постраждає від цього УПЦ (що в єдності із МП). Адже, як ми вже вказували вище, все це буде свідчити про їх залежність від московського патріархату.
Чи шкідливий цей переїзд для українського суспільства і самої України? Нічим! Адже наша Батьківщина тим самим очистилась від ще одного колоборанта в рясі. Бо ж зробив він це свідомо, і скоріш за все із палкої любові до «расєі-матушки». Чи потрібні такі священники Україні? Відповідь очевидна. Тому горювати через втрату немає причин. Варто ж лише всім іншим його колегам порадити зробити те саме. І тоді українська святиня нарешті очиститься від промосковських монахів.
