Останні події довкола Києво-Печерської Лаври та нові підозри митрополитам УПЦ (що в єдності з МП), зокрема одіозному Павлу Лебедю та Лонгину Жару, породжують численні маніпуляції, які розповсюджують як вказані єрархи, так і інші представники цієї релігійної організації. Всі ці маніпуляції проходять під гаслом “Це війна з Богом і проти свого народу”. Це гасло народили ті ж самі священнослужителі УПЦ (що в єдності з МП), і воно стало чи не лейтмотивом усього нашумілого процесу. Спробуємо розібратись, що з ним не так і чому воно є лише маніпуляцією?
Перш за все варто наголосити, що українська влада ніякої війни Богові і тим більше своєму народові не оголошувала! Ця “війна” народилась та існує лише в уяві служителів УПЦ (що в єдності з МП), але сталось це невипадково. Адже під таким кричущим девізом приховуються численні правопорушення з боку окремих діячів УПЦ (що в єдності з МП).
Саме за ці правопорушення їм оголошують підозри і відкривають карні справи. Чи законно це? Однозначно, що так! Адже кожен священнослужитель є громадянином України, а тому на нього поширюється дія українських законів, а за їх порушення – відповідне покарання. Незалежно від того, чи це митрополит, чи рядовий священник. Кожен має відповідати за свої діяння.
Проте в середовищі УПЦ (що в єдності з МП) думають інакше. На їх думку, наявність священного сану накладає певне табу на дію державних законів. Тому будь-які звинувачення в їх бік відразу сприймаються як гоніння на Церкву і війну проти Бога. Цей же меседж вбивається в голови довірливих вірян, для яких “митрополит” в апріорі безгрішний (проте таке твердження суперечить православному віровченню).
Коли таким вірянам, їх „безгрішні митрополити“ з церковного амвону сповіщають про початок „православного джихаду“, вони, не розбираючись до кінця у всій ситуації, кидають всі свої справи і з піною в роті йдуть „захищати Церкву і Бога“.
Такі загони бабок-клікух, які нині стоять перед Лаврою чи під судами, вважають себе чи не новітніми сповідниками віри! Проте ніхто із них навіть не здогадується, що вони лише жертви митрополичих маніпуляцій, а не сучасні апологети православ’я. Захищають вони не Христа і Церкву Його, а московського патріарха і руський мір, якому лишаються вірні їх архіпастирі.
Саме за цю вірність їх і судять, а не за вірність Богові! Проте для таких єрархів Бог лишився лише в РПЦ, а сама московська патріархія – єдина канонічна і правильна церква. Відпадіння від неї – це найстрашніший гріх і чи не зрада Христа.
Нажаль, але “захисники” горе-митрополитів не розуміють цього, а тому і дають можливість для народження ще однієї маніпуляції, а саме про “війну влади зі своїм народом”. Точніше, частиною народу, яку упродовж 30 років зомбували і одурманили різними пророцтвами від “старців”, які і самі були прихильниками руського міра.
Скільки ще часу і скільки жертв потрібно, щоб ця одурманена частина народу це зрозуміла, нам невідомо. Проте ми твердо віримо, що здоровий глузд з часом переможе, і всі ці маніпуляції зникнуть як роса на сонці…