Історія колишнього священнослужителя Горлівської єпархії УПЦ (МП) Сергія Кобзаря досить показова — він своїми діями довів, що перебуває на боці окупантів і що його мрія — це «руський мир», навіть якщо цей «мир» зруйнував його місто та знищив його оселю.
Колишній священнослужитель Горлівської єпархії УПЦ (МП) Сергій Кобзар, перебуваючи у зоні проведення бойових дій у Бахмуті на прохання представників з боку української влади та військовослужбовців Сил оборони України відмовився від евакуації у безпечну зону, бо це вочевидь суперечило ідеологічним поглядам священника УПЦ (МП), повідомляє “Краматорськ.Пост”.
Дочекавшись, коли російські війська отримали перевагу на окремих ділянках фронту у Бахмуті, Кобзар через власні переконання та стійкі проросійські погляди погодився на пропозицію окупантів «евакуюватись» на тимчасово окуповану територію України, звідки потім втік до Росії.
Важлива деталь: з 2003 року указом митрополита Донецького і Маріупольського Іларіона (Шукало) Сергій Кобзар отримав заборону на богослужіння, але це його не зупинило, він і далі позиціював себе як священник УПЦ Московського патріархату та збирав пожертви з українських парафіян включно до 2017 року. Тобто займався тим, чим він не мав би займатися, виходячи з рішення свого церковного керівника — митрополита Іларіона.
Після того, як священник втік до Росії у лютому 2023 року на сайті одного із храмів РПЦ з’явилася стаття під назвою «Помощь отцу Сергею из Артемовска», де тепер вже російських парафіян просили допомогти священнику, який втратив домівку у Бахмуті через постійні обстріли. Звичайно, що ніхто не згадує, що саме російська армія та «Вагнер» зруйнували все у Бахмуті.
Кобзар хоче зібрати 250 тисяч рублів та додав свій номер рахунку у банку РФ. Вочевидь, що відкриття рахунку у російському банку, було б неможливо, якби у колаборанта не було б російського паспорта.
Сергій Кобзар – це класичний приклад справжнього обличчя священників-колаборантів з УПЦ (МП). При першій же змозі, перейти на бік ворога, виправдовувати російську агресію, вони роблять це. Хоча до цього вони стверджували, що належать до української православної церкви, яка нібито не має ніякого відношення до РПЦ та московського патріархату.
При першій же змозі вони тікають на територію РФ, де потім поливають брудом Україну та українську демократичну владу, беруть участь у різних пропагандистських заходах.
