За тиждень спливає термін, протягом якого Українська православна Церква (в єдності з Московським патріархатом) має звільнити приміщення Києво-Печерської влади, надані їй державою у безоплатне користування.
Нагадаємо, відповідного листа Міністерства культури та інформаційної політики (МКІП) в особі Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» надіслало 9 березня релігійній організації “Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра (Чоловічий монастир) Української православної церкви” про розірвання договору.
У розпорядженні “Духовного фронту України” потрапила частина фактів, на підставі яких держава, в особі МКІП, вирішила припинити договір користування Лаврою.
Передали безоплатно, але не назавжди
Комплекс споруд Києво-Печерської лаври є державною власністю та історичною і культурною цінністю українського народу. Заснували Лавру у 1051 році, тобто за декілька століть до утворення Московії і Московського патріархату. Тому, твердження представників УПЦ (МП), що лавра завжди їм належала дуже нагадує те, як Росія окупувала Крим і Донбас.
Святиня була передана релігійній громаді УПЦ (МП) у безоплатне користування на підставі розпорядження Кабінету міністрів України, закріпленого договором з Національним заповідником «Києво-Печерська лавра»: держава передала УПЦ (МП )у безоплатне користування 79 культових споруд та господарських будівель, розміщених на території Києво-Печерської Лаври. Разом з будівлями чоловічому монастирю УПЦ (МП) на чолі із скандальновідомим митрополитом Павлом передали в користування більше 800 музейних предметів: ікони, церковне обладнання, одяг тощо.
Зараз же митрополит Павло на весь світ кричить, що це все майно належить громаді УПЦ (МП), і що він не збирається виїжджати з Лаври, нагадуючи неадекватного квартиранта, який відмовляється виселятися з квартири господарів, бо “він тут довго живе і облаштував свій побут”.
Осередок “русского міра”
За часи незалежності, будучи в користуванні Московського патріархату, Києво-Печерська лавра стала справжнім осередком “русского міра”. Тут збиралися проросійські політики та кремлівські функціонери, співробітники посольства РФ і російських неурядових організацій, проросійських громадських рухів. Навіть після окупації Криму та початку війни на Донбасі представники російських спецслужб в приміщеннях монастиря вільно проводили зустрічі з членами МП.
Не змінилося нічого й після повномасштабного вторгнення Росії. В лаврі продовжували поминати московського патріарха Кіріла, який благословив росіян на вбивства українців, співати пісень про “матушку русь” та єдиний релігійний простір росії і України. А ченці чоловічого монастиря за проукраїнську позицію заборонялися у служінні настоятелем лаври митрополитом Павлом.
Що виявив державний аудит
Мабуть останньою краплею в питанні користування Лаврою УПЦ (МП) стала її перевірка Державною аудиторською службою. Результати цієї перевірки не розголошуються, але ми дізналися про частину порушень, виявлених аудиторами.
За час господарювання УПЦ (МП) в Києво-Печерській лаврі там повністю зруйнована низка історичних та культурних пам’яток, а одне з чудес України, всесвітнього надбання ЮНЕСКО перетворили на комерційний центр, мебельний цех та звалище.
Так зараз виглядає Галерея на Ближніх печерах Лаври (корпус № 37), з вигляду більше схоже на якесь звалище.
А це пам’ятка місцевого значення – Книжковий склад (корпус №112, лабораторний корпус).
Тут до братських келій на Дальніх печерах (корпус №52) прибудована м’яко кажучи не дуже історична і культурна споруда з тирсоплити.
А ось у віконний блок Келій Гостинного двору (корпус № 69), де розміщується меблевий магазин з меблевою майстернею із вмонтованим трубопроводом для видалення тирси.
А це Братські келії (корпус № 46), до яких зі сторони двору приспособлена пластикова веранда. Оцінити її як історичний об’єкт чи архітектурну пам’ятку дуже вже складно.
На столітні фасади Схимницького корпусу, Келій гостинного двору та інших пам’ятках архітектури прибиті зовнішні блоки системи кондиціонування.
А ось цей архітектурний шедевр прямо врізаний у тисячолітній мур лаври, який є пам’яткою архітектури та, до речі, не передавався УПЦ (МП) в користування.
Так зараз виглядає Аркада-галерея на дальніх печерах біля церкви Різдва Богородиці (корпус № 61): між колонами Галереї встановлені металопластикові конструкції.
Кожна з цих споруд є історичною і культурною пам’яткою України, а також світовим надбанням ЮНЕСКО. Важко собі уявити наприклад, що в Соборі Святого Петра чи Луврі так халатно зі стін стирчали блоки кондиціонерів, промислові труби, “тяп-ляп” прибудови. Для цивілізованого світу це щось дике, нереальне.