Українська Православна Церква в єдності з Московським патріархатом (УПЦ МП) продовжує транслювати в маси наративи Росії щодо православ’я в Україні, зокрема про Православну Церкву України (ПЦУ). Наприклад в УПЦ (МП) і РПЦ заявлять, що ПЦУ це «розкольницька структура», а її священнослужителі це «миряни в рясах». Це все розпалює міжконфесійну ворожнечу в Україні і поширює дезінформацію про ПЦУ.
Нещодавно СБУ затримала «блогера», який лобіював інтереси УПЦ (МП) і називав ПЦУ «сектантською організацією» та наполягав на її «неканонічності та незаконності». Вірників ПЦУ чоловік обзивав «сатаністами, розкольниками, гонителями православної віри, безбожниками та радикалами». Його звинуватили у розпалюванні релігійної ворожнечі.
Після отримання ПЦУ автокефалії в 2019 році УПЦ (МП) почала активно виступати проти неї та розповсюджувати негативні наративи про автокефальну Церкву. УПЦ (МП) також виступала проти візиту патріарха Варфоломія в Україну і здійснила розрив з усіма Помісними Церквами, з якими розірвали зв’язки у Кремлі Московська патріархія. Тобто не тільки інформаційно УПЦ (МП) підтримує РПЦ, але і своїми рішеннями мавпує Церкву країни агресора.
Продовж цього часу у своїх заявах та інтерв’ю УПЦ (МП) в один голос із кремлівськими єрархами, намагається переконати своїх вірних, що ПЦУ не має законної легітимності та що її створення є «розколом» у православ’ї. Останньою офіційною позицією УПЦ (МП) щодо ПЦУ є заява на соборі в Феофанії де від духовенства ПЦУ вимагають «перерукоположення». І це в той час, як з духовенством ПЦУ співслужать як мінімум чотири Помісні Автокефальні Церкви. Виходить так, що Українська православна Церква в єдності з Московським патріархатом, яка здебільшого складається з українців гірше ставиться до ПЦУ, яка теж складається з українців ніж церкви за межами України. Грецька, Константинопольська, Кіпрська і Александрійські Церкви, що складаються з греків і інших національностей стали для українців більшими союзниками, бо визнали єрархію ПЦУ і Томос про автокефалію.
УПЦ (МП) будує свою ідентичність на проросійському погляді на православ’я в Україні
Стратегія Української православної Церкви в єдності з Московським патріархатом щодо транслювання наративів Росії стосовно ПЦУ та православ’я в Україні є частиною ширшої кампанії, спрямованої на збереження впливу та контролю над своїми прихожанами в Україні, а також на запобігання втрати свого статусу та ресурсів.
УПЦ (МП) прагне зберегти свою геополітичну позицію у східній частині України, яка має стратегічне значення для Росії. Остання прагне зберегти вплив на ці території. Тому УПЦ МП активно використовує свої релігійні структури для транслювання російських наративів, що допомагає їй зберігати підтримку своїх прихожан.
УПЦ (МП) будує свою ідентичність на проросійському погляді на православ’я в Україні. Така проросійська позиція УПЦ МП не тільки допомагає їй зберігати свій вплив на Сході України, але також може стати загрозою для національної безпеки України. Зокрема, транслювання російських наративів може сприяти поширенню дезінформації та російської пропаганди в Україні.
Крім того, така стратегія може загострити вже існуючу напруженість між різними групами населення. Тому, для забезпечення стабільності та національної безпеки, важливо вести боротьбу з дезінформацією та пропагандою, що поширюються через релігійні структури.
Одним із таких інструментів боротьби проти впливу росії на Україну через Церкву і є ряд законопроєктів щодо заборони УПЦ в єдності з Московським патріархатом.
Автор: диякон ПЦУ Іван Петрущак.