сі церковні свята, які мають сталу дату, зміщуються на 13 днів. Тож уже 1 вересня віряни УГКЦ відзначатимуть початок літургійного року, Симеона Стовпника.
Про календарні зміни, як це виглядатиме та на що впливатиме, в коментарі “Еспресо.Захід” розповів доцент кафедри літургійних наук УКУ і заступник голови Патріаршої літургійної комісії УГКЦ отець Василь Рудейко.
“До 1 вересня всі свята, які мають сталу дату, ми будемо святкувати за старим календарем, тобто із запізненням на 13 днів. А від 1 вересня, наприклад, у цей день у нас Симеона Стовпника у календарі, і так воно й буде, не 14-го, як це було дотепер, а саме 1 вересня. 8 вересня буде Різдво Пресвятої Богородиці. Різдво Христове буде 25 грудня, а 6 січня – Богоявлення і так далі. Тобто будуть реальні астрономічні дати відповідати церковним святам”, – пояснює отець Василь.
За його словами рухоме коло свят від нерухомого залежить меншою мірою, оскільки на нього впливає низка інших факторів. Наприклад, на дату Великодня мають вплив 4 чинники.
“Пасха завжди має святкуватися в неділю, це вже перший чинник, який не дає можливості зробити якусь фіксовану дату. Відтак ця неділя має йти після весняного рівнодення, тобто мусить бути після 21-22 березня. Вона також має слідувати першому повному місяцеві, бо і місячний календар впливає. І ще береться до уваги єврейська Пасха, наша має бути після неї. Ці чотири чинники впливають на обрахування дати Великодня. Тому він завжди в інший час. Там є певна амплітуда, коли рухають ці свята. І відповідно, після Великодня через 40 днів, наприклад, свято Вознесіння, через 50 днів – свято П’ятдесятниці. Перед Великоднем за 40 днів починається Великий піст і так далі”, – розповідає отець.
Святкування Великодня для УГКЦ та ПЦУ наразі залишається за традицією православного світу, тобто за старим стилем.
“Але ми сподіваємося, що до 2025 року, коли буде чергова річниця святкування проведення Першого вселенського собору в Нікеї, на якій і були прийняті календарні питання, вдасться досягнути якогось консенсусу також і щодо святкування Пасхи”, – додає священник.
Тим часом календарні зміни матимуть певний вплив на пости.
“Назагал від цієї реформи трохи постраждає Петрів піст. Будуть такі роки, коли його просто не буде. Але випадки зникнення Петрового посту є полагоджені грецькою православною церквою, болгарською та іншими, які вже віддавна користуються новоюліанським календарем. Проте це буде тільки в тих випадках, коли Пасха святкуватиметься дуже пізно, на початку травня”, – підсумовує отець Василь Рудейко.
