Церковний хор з нуля довелося організовувати релігійній громаді Свято-Успенського храму села Михайлівка Хмельницького району, після того, як парафіяни прийняли рішення перейти до Православної церкви України. Настоятель храму, отець Роман Верховцев, розповів “Суспільному” – церковний хор заново збирали, бо хористи, що служили при храмі з попереднім священником, молитись українською мовою відмовились.
У новому складі церковного хору Свято-Успенського храму села Михайлівка лише дві учасниці раніше були хористками, коли храм належав до Української православної церкви Московського патріархату. Серед них – теперішня керівниця хору Галина Трофанюк. Жінка говорить, що труднощі при формуванні нового хору на початках виникали лише через те, що хористки вчились працювати в команді.
“Але з вимовою, з молитвою українською мовою – дуже просто. Мені набагато легше читати, бо я розумію, про що я читаю”, — каже Галина Трофанюк.
Учасниця хору, Марія Вавринчук, говорить, у 2022 році, до переходу до Православної церкви України брала участь у великодній літургії – її запрошували, як працівницю культури. Після переходу першого червня вона була співорганізаторкою нового хору.
“Це не був хор. Це просто люди прийшли до церкви й ми просили: “Йдіть в хор співати”. Ці люди прийшли, але їх треба було навчити співати. Тому що ніхто нікого не слухав, співали “щоб мене було краще чути”. Це була дуже клопітка і велика робота, щоб навчити співати”, — розповідає Марія Вавринчук.
Зараз, за більш ніж пів року спільної роботи, хористки збираються на репетиції щоп’ятниці, перед недільною літургією. Людмила Файчук розповідає: в хорі раніше не співала, але прийшла служити, аби зберегти храм і молитву в ньому.
“Щоб була наша церква, щоб співала. Бо нам казали: “Так, а хто у вас є, у вас нема кому навіть співати”. Ні, в нас є люди”, — пояснює Людмила Файчук.
Окрім, власне, організації церковного хору, були й інші труднощі при становленні тут Православної церкви України – кілька місяців парафіянини не могли отримати доступ до храму, розповідає настоятель отець Роман Верховцев. Та згадує вже першу службу в церкві українською мовою.
“Багатьох людей, напевно, в цьому селі це дивувало, але я бачив в очах таку іскру надії. Коли ми зможемо у своїй державі відновити свою українську церкву, яка молиться своєю мовою і за свій народ, то ми й подолаємо ворога, який є зараз в нашій державі”, — розповідає отець Роман.
