5 січня у користування держави остаточно повернули Успенський собор та Трапезну церкву, що розташовані на території заповідника Києво-Печерська лавра. Раніше там служили представники УПЦ в єдності з МП. Чому це важливо, які храми можуть бути наступними та що це означає для самих українців розповів Фактам ICTV релігієзнавець Дмитро Горєвий.
Він пояснив, що держава і так була власником цих приміщень, а 5 січня завершився технічний процес акту прийому-передачі від орендаря до власника.
“Держава і український народ в особі держави і так володіли цими церквами. Договір оренди сплив 31 грудня, після цього їм (МП, – Ред.) не продовжили цей договір оренди. Щодо політичних та культурних наслідків, то, звичайно, те, що Московський патріархат більше не матиме доступу до цих святинь, а там буде правити православна церква України, є важливим історичним рішенням, адже українська церква відновлює історичну справедливість та повертається до української Лаври та українських храмів”, – говорить експерт з релігії.
ПЦУ є правонаступницею давньої Київської митрополії Константинопольської патріархату, яка володіла Лаврою понад 600 років, натомість Московський патріархат – трохи більше 300 років.
“З більше 120 святих, які спочивають у Києво-Печерській лаврі, понад 100 були святими, які були кліриками Київської митрополії Константинопольського патріархату, і лише 10-15 були кліриками Московського патріархату. Тож у ПЦУ, як спадкоємиці Київської митрополії Константинопольського патріархату вдвічі більше прав на Лавру, ніж у МП. Тому це історичне рішення, яке можна умовно порівняти з отриманням Томосу, подією, яка трапляється раз на кількасот років”, – каже Горєвой.
За словами експерта, поки що достеменно не відомо, які храми матимуть подібну долю, але вважає, що питання скоро постане з Почаївською лаврою.
Крім того, експерт зазначає, що Московський патріархат (МП) не є власником Почаївської Лаври, а лише її орендарем. Належить же храм Кременецькому національно-культурному заповіднику, який підпорядкований Міністерству культури. Тож це все на балансі держави.
Наразі точно не відомо, скільки храмів перебуває в оренді МП, адже немає єдиного реєстру для відстеження цієї інформації.
“Нам відомо, що зареєстровано 9,5 тис. юридичних осіб серед МП, тобто ми розуміємо, що приблизно 9 тис. храмів. Наразі не можу сказати, скільки є у власності, а скільки в оренді”, – каже Горєвой.
Також питання щодо передачі церков державі може постати щодо історичних храмів у інших містах України.
Таке рішення, безумовно, відбивається і на самих українцях, адже тепер вони зможуть молитися українською мовою.
“Це означає те, що вони (українці, – ред.) прийдуть до Лаври і захочуть там посповідатися, і зможуть сповідатися українським священникам. І не боятися того, що вони сповідатимуться тим, хто має зв’язки з країною-агресором. Щоб вони не підозрювали кожного священника у зв’язках з ФСБ. Тобто це буде полегшення сповідування віри для звичайних українців”, – говорить релігієзнавець.
На думку Горєвого, Московський патріархат повністю не піде з України, якась частка прихильників залишиться. Але зменшити їх вплив до 4% можна.
“Відповідно до соцопитувань, серед прихильників МП наразі є 4% населення України. Екстраполюємо це на релігійну інфраструктуру: 4% – це десь до 1 тис. громад. Все одно на це підуть роки, це не зробиться протягом наступного року. І плюс до того, вони подаватимуть позови, і позови вони подаватимуть до останньої інстанції, до Верховного суду, після нього – до ЄСПЛ”, – каже він.
