Громадяни, які об’єднують в релігійну особу, не можуть на власний розсуд визначати своє найменування.
Про це сказав на пресконференції в Києві Сергій Головатий – один із суддів-доповідачів Конституційного Суду України у справі щодо конституційності закону про унормування назв релігійних організацій, передає Укрінформ.
“Громадяни, які об’єднуються в релігійну особу, не можуть свавільно визначати своє найменування. Найменування релігійного об’єднання має адекватно відображати природу і особливість статусу релігійної організації, і статутні норми мають бути сформульовані з урахуванням заборон і обмежень Конституції і законів. Ми вважаємо, що втручання є виправданим”, – сказав він.
Головатий розповів, що під час ухвалення цього рішення КС виходив із того, що гарантоване статтею 35 Конституції право на свободу віросповідання є індивідуальним правом, і воно є відмінним від права релігійних організацій вести свою діяльність. “Тобто право на віросповідання належить людині, а право його реалізовувати належить відповідним об’єднанням громадян і релігійних організацій”, – пояснив Головатий.
Він додав, що право на віросповідання не є абсолютним, як право на життя і людську гідність, і Конституція України тут дозволяє запроваджувати обмеження. За словами Головатого, у цьому питанні є внутрішній аспект – коли людина вільна сповідувати будь-яку релігію, і держава тут не може втручатися, і зовнішній аспект, який стосується способу ведення релігійної діяльності. У цьому випадку держава має можливості втручатися і покладати обов’язки на релігійні організації.
“Таке втручання може бути обмеженням права релігійних об’єднань, зокрема відмови їм у реєстрації статуту”, – сказав Головатий.
Він також наголосив, що рішення у цій справі було зумовлене і надзвичайною ситуацією, яка склалася унаслідок нападу росії на Україну.
27 грудня Конституційний Суд визнав конституційним закон “Про свободу совісті та релігійні організації”, який передбачає перейменування УПЦ МП. Суддями-доповідачами у справі були Сергій Головатий і Олександр Петришин.
