11 грудня президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування персональних санкцій проти сімох функціонерів системи Української православної церкви (в єдності з Московським патріархатом).
Чи мають ці санкції відношення до релігійної діяльності або до православ’я як системи цінностей? Ні, не мають. Про це пише Андрій Шаповалов, в.о. керівника Центру протидії дезінформації при РНБО, у своєму блозі на “Українській правді”.
Санкції запроваджено виключно на підставі того, що громадяни України Андрій Коваленко, Василь Поворознюк, Олександр Прокопенко, Олександр Федоров, Іван Паканич, Віктор Шинкарьов та Валентин Єгоренко відкрито підтримували російську агресію проти України, звинувачували українців у війні і використовували для цього свій статус, авторитет та церковні звання.
Давайте подивимось на інформаційну картину по кожному фігуранту підсанкційного списку.
Громадянин України Андрій В’ячеславович Коваленко 15 березня 2022 року у своєму Telegram-каналі заявив, що українці заслужили російські бомбардування, оскільки вони “терплять гей-паради” в Києві, і тому українці – “проти Бога”.
Ще раніше, 28 квітня 2021 року в Telegram-каналі звинуватив Українську греко-католицьку церкву у розпалюванні війни на Донбасі, назвавши католицизм релігією ненависті та кровопролиття. Раніше Андрій Коваленко порівняв дії влади України з діями Гітлера, Сталіна та інших диктаторів у контексті надання Томосу.
І так вже трапилось, що Коваленко не просто якийсь там навіжений блогер або бот, а має статус Митрополита Запорізького і Мелітопольського Луки Української православної церкви (Московського патріархату).
Громадянин України Василь Дмитрович Поворознюк був присутній 30 вересня 2022 року у Кремлі на церемонії проголошення незаконної анексії українських територій разом із іншими колаборантами типу Сальдо.
У травні 2022 року Поворознюк взяв участь у так званій міжнародній конференції “Традиційні релігії Донбасу — проти екстремізму та неонацизму”, що відбулася на окупованій росією території України. І Василь Поворознюк має статус Митрополита Луганського і Алчевського Пантелеймона, є головою Синодального відділу УПЦ у справах сім’ї.
Наступний герой списку РНБО – громадянин Олександр Олександрович Прокопенко також, як і Поворознюк, особисто брав участь в церемонії оголошення незаконної анексії росією Херсонської, Запорізької, Луганської та Донецької областей у москві 30 вересня. Раніше – із перших днів окупації Мелітополя Запорізької області – надавав прихисток у російським розвідникам та вів активну антиукраїнську пропаганду, підтримував та благословляв проведення “референдуму”.
І прихисток, і пропаганда – це про Мелітопольський Свято-Савинський чоловічий монастир, де Прокопенка знають як настоятеля Архімандрита Іоанна.
Ще один учасник церемонії незаконної анексії росією Херсонської, Запорізької, Луганської та Донецької областей у москві 30 вересня – громадянин України
“Благословляв” Володимира Сальдо та інших колаборантів на проведення “референдумів” на окупованій тоді Херсонщині, підтримував дії та політику рф, які підривають та загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, а також її стабільності та безпеці. У церковній системі відомий як настоятель Свято-Успенського кафедрального собору в Херсоні архімандрит Олексій.
Громадянин Віктор Сергійович Шинкарьов брав активну участь в заходах терористичної організації “ДНР”, у церковній структурі відомий як Архиєпископ Костянтинівський Паїсій.
Далі – громадянин Іван Іванович Паканич. Він обіймає посаду керуючого справами Української православної церкви (раніше називалась Московського патріархату) та має статус Митрополита Бориспільського і Броварського Антонія.
При цьому громадянин Паканич – член Міжсоборної присутності російської православної церкви, причетний до розпалювання міжнаціональної та міжконфесійної ворожнечі за допомогою підконтрольних інформаційних ресурсів “Союз православних журналістів”, “Перший козацький”, “Расколам.Нет”, виступав та діяв проти створення незалежної помісної церкви.
Ми у Центрі протидії дезінформації вважаємо його відповідальним за поширення кремлівської пропаганди та просування ідей “русского міра”.
І останній на сьогодні – громадянин Валентин Володимирович Єгоренко, відомий у церковній системі як Митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій та голова відділу зовнішніх церковних зв’язків Української православної церкви (раніше називалась УПЦ Московського патріархату). Під час обшуків CБУ у єпархії знайшли російський паспорт і кремлівські “методички”, після чого Мелетій виїхав до Молдови. Там 1 грудня провів спільну літургію із місцевим архиєреєм Московського патріархату на честь російського національного героя князя Алєксандра Невського.
А тепер давайте повернемось до питання, поставленого на початку: чи мають ці санкції відношення до віри, релігійної діяльності?
Відповідь та сама – ні.
Якщо прибрати з тексту церковні статуси – нічого по суті не зміниться.
Ми маємо справу із колаборантами, політичними пропагандистами та вельми вірогідно – агентами російських спецслужб, які роками займались діяльністю, спрямованою на підрив національної безпеки та суверенітету України, і використовували для цього простих людей, які щиро шукали наставництва, довіри та підтримки у вірі.
І з таким же точно цинізмом вони будуть говорити, що це атака на свободу віросповідання та совісті.
Але совісті у них немає, є тільки звання та “погони”.
