Понеділок, 23 Грудня, 2024
Бiльше

    Єпископ Команський Михаїл: Все, що проповідував Христос – це є слово свободи в Бозі

    11 грудня у Ставропігії Вселенського патріархату в Україні – Андріївському храмі Екзарх Вселенського патріарха єпископ Команський Михаїл звершив Божественну Літургію у співслужінні єрея Павла Соколовського і диякона Івана Петрущака.

    Під час богослужіння були піднесені заупокійні прохання до Бога за полеглих воїнів ЗСУ та мирних жителів, вбитих загарбниками, повідомляє Місія «Ставропігія Вселенського Патріархату в Україні»

    Єпископ Михаїл підкреслив, що вся проповідь Ісуса Христа була словом свободи у Бозі і сьогоднішній Євангельський уривок є закликом для нас з вами для того, щоб подивитись чи вільно ми живемо.

    Людина яка бреше, або лицемірить, вона заганяє себе в пастку, зазначив єрарх Вселенського патріархату. Він попросив задуматись, чи є ми вільними від лицемірства і від брехні, адже Господь дарує свободу від цих гріхів.

    Ісус Христос викривав фарисеїв і лицемірів і приймав покаяння від грішників. Всі викривальні і обнадійливі слова зі сторінок Святого Євангелія звучать і для всіх християн, щоб ми могли розуміти ким ми є: лицемірами, чи грішниками, які каються.

    За словами єпископа Команського Михаїла, Господь дає одну з найбільших свобод – бути чесним перед самим собою і водночас ніхто не може змусити нас жити чесно, навіть Бог. Він рекомендує і закликає, а рішення приймаємо ми самі. Це велика відповідальність.

    Архієрей закликав вірян використати цю Богом дану свободу на власне духовне вдосконалення і з любов’ю каятись у власних гріхах, щоб не почути від Бога викривання: “Лицеміре”.

    Повний текст проповіді нижче.

    В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь. Ми з вами пам’ятаємо, що Євангельське слово і все, що проповідував Господь Ісус Христос — це є слово свободи. Свободи в Бозі. І ось сьогодні ми бачимо, як Господь реалізуючи цю свободу, свій заклик, проявив його в тому числі в тому, що звільнив жінку, яка була 18 років звязана і мала неміч від духа нечистого, звільнив її від її хвороб. І що відбувається? Люди замість того, щоб прославити Бога, почали ремствувати. Мовляв «Він порушує суботу» І хто це почав? Начальник синагоги. Людина, яка доглядала за все життя свідоме, коли була поставлена туди, за місцем молитви, обслуговувала його, слухала щодня Святе Писання. Замість того, щоб прославити Бога, як це зробила та жінка, яка була зцілена Господом, почав сваритись і не тільки з людьми але й з Господом.
    “Приходьте в усі дні, тільки не в суботу, сьогодні субота – неможна”. І Господь звертає до нього викривальне слово і каже: “Лицеміре, чи не відв’язуєш ти свого віслюка, чи вола, для того, щоб напувати його і в суботу. Хіба цю жінку, яку зв’язав сатана вже 18 років не належало звільнити і в суботу”. Характерно – всі засоромились.

    Так ось, сьогоднішнє чудо, сьогоднішній Євангельський уривок є закликом для нас з вами для того, щоб подивитись чи вільно ми живемо. Чи вільні ми від лицемірства, чи вільні ми від брехні. Адже це одне із тих свобод, які дарує нам Господь Ісус Христос: жити вільно, без цих вад. Адже подивімось, людина яка бреше, або лицемірить, вона заганяє себе в пастку. Бо для того, щоб виправдати щось одне доводиться вигадувати багато іншого. Одна брехня породжує інших багато. Лицемірство проявляється в духовному розладі. Людина живе подвійним життям. Уявімо як їй важко. Так от, Господь дарує свободу від цього всього.

    Як легко жити людині, коли вона щира в будь-який день свого життя у всіх своїх вчинках. Наскільки легко їй жити, не потрібно нічого вигадувати. Вона така яка вона є. Як легко жити людині, яка не бреше. Їй не має що приховувати, вона спокійно спить. Так, всі ці свободи, свободи від тілесних хвороб, свободу моральну (в плані звільнення від гріха) дарує Господь Ісус Христос.

    Ми бачимо, Він не дивиться на обличчя людей. Не дивиться. Він дуже милостиво ставиться до грішників, які каються і Він не церемониться із мнимими праведниками, які уявляють, що вони вже святі.

    Всі грішники, які приходили до Нього з покаянням чули від нього: “Будь сміливим. Віра твоя спасла тебе”. Або: “Прощаються тобі гріхи твої”. І разом з тим, ті люди, які вважали, що вони вже знають все, живуть і виконують всі тонкощі Закону, що від Нього чули? Як сьогодні: “Лицемір”, або в іншому місці: “Поріддя єхиднове, горе вам книжники і фарисеї!”. Вони ображались, але Господь не вибачався, Він продовжував викривати, що те, що вони роблять перш за все не приносить їм користь. Перш за все їм самим.

    І ось всі ці слова звернені Господом, як до грішників, які каються, так і до фарисеїв, викривальні слова зі сторінок Святого Євангелія звучать і для нас з вами. Щоб кожного дня ми мали перед собою, можна сказати, приклад того з яким можна було себе порівнювати, подивитися.

    Хто ми сьогодні? Чи не лицеміримо ми? Чи не брешемо перш за все самим собі? Чи уважно ми ставимось до свого життя? Чи виправляємо свої гріхи? Чи не загордились ми вважаючи, що ми вже досягли великого рівня святості і знаємо все і зараз будемо навчати всіх. Отже, завжди Господь дає нам тему для роздумів і перш над усе можливість і одну з найбільших свобод – бути чесним перед самим собою. Це також величезна свобода.

    Отже, дорогі друзі. Постараймось використати цю свободу, яку дає нам Господь, для того, щоб реально співставити себе, своє життя, свій моральний стан з тим, що Господь проповідує. Адже слухаючи людей, ми можемо засумніватись. Мовляв, людина має якісь свої, певні розрахунки чи вади. Чому вона говорить нам ту чи іншу інформацію, спілкується в той чи інший спосіб. У Господа немає такого.

    В тому то і справа, що Євангеліє дає нам еталон, Божественний еталон, не людський, до якого ми не те що повинні, ми покликані наближатись. А це можемо зробити тільки ми самі. Ніхто не може заставити нас жити чесно. Ніхто не може заставити нас не лицемірити. Ніхто не може заставити нас виконувати Божественні заповіді і Бог цим не займається. Він рекомендує. Він закликає, а рішення: робити, чи не робити, приймаємо ми самі. Це велика відповідальність, це велика честь, це великий рівень довіри, але рішення ми приймаємо в собі. Бог довіряє нам, кожному з нас без виключення.

    Отже, постараймось, щоб зі сторінок Євангелія ми завжди брали саме оцей приклад натхнення, бажання ставати кращими. Щоб не почути від Господа грізних слів: “Лицеміри”

    Хай Бог всім нам допоможе бути тими грішниками, які з любов’ю приходять до Нього, з усвідомленням своїх немочей. Але не те що відкинутими від Господа грішниками, а грішниками, які радіють, що Батько Небесний приймає їх, допомагає їм виправлятись і завжди дає надію і сили, для наближення до Царства Небесного. Амінь

    Найсвіжіше

    Популярне