Субота, 29 Жовтня, 2022
Бiльше

    Ветеран війни відреставрував образ Юрія-змієборця, який створив воїн УНР

    Військовий із Львівщини Орест Баран, який повернувся з війни з важкою хворобою, у подяку за збережене не лише своє життя, а й сина-воїна вирішив відреставрувати розпис церкви в рідному селі. Образ присвячений Юрію-змієборцю, який символізує перемогу добра над злом і є покровителем військових. А написав цей стінопис український митець Олекса Харків, який також був військовим УНР.

    ZAXID.NET розповідає історію, яка пов’язує трьох воїнів, що боряться зі злом.

    Реставратор Вавеля і вояк УНР

    Церква Святого Архистратига Михаїла в селі Завадів Стрийського району була збудована у 1928 році. Хто її архітектор – невідомо, але за стилістикою реставраторка Ірина Гірна припускає можливе авторство Лева Левинського. Розписувати її інтер’єр почав через 10 років після будівництва, у 1939 році, випускник краківської Академії мистецтв та колишній військовий армії УНР Олександр (або Олекса, як його називали на Галичині) Харків.

    Олекса Харків народився в Кременчуці. У Першу світову його мобілізували до царської армії, а після 1918 року він перейшов до армії Української Народної Республіки, згодом потрапив в табір для інтернованих вояків УНР в Ланцуті. Там почав цікавитися мистецтвом, здобув художню освіту в краківській Академії мистецтв, після чого навіть реставрував розписи Вавеля та Ягелонської бібліотеки. На Львівщину митець потрапив як викладач рисунка у семінарії і монументальний художник, який реставрував церкви на Яворівщині і Стрийщині.

    «В тих церквах він лише поновлював розписи, це не була класична реставрація – поправляв кольори по існуючому малюнку. А церква у Завадові – єдина, яку він почав розписувати з нуля. На жаль, не встиг, бо його вбили. Образ святого Юрія в ніші за престолом – все, що він встиг розписати. Цей стінопис зроблений олійною фарбою, але так, ніби акварелькою. Взагалі він був дуже хороший аквареліст і графік», – пояснює цінність роботи Олекси Харківа реставраторка Ірина Гірна.

    42-річного Олексу Харківа разом з його молодим асистентом, 21-річним студентом Краківської академії мистецтв Зеноном Охримовичем, розстріляла польська боївка у вересні 1939 року у передмісті Стрия. Згодом комуністи закрили образ Юрія. А оздоблення інтер’єру греко-католицького храму у с. Завадів перервалось аж до новітніх часів. Зараз громада зробила нові розписи в церкві, але цей образ залишила.

    «Потрапили у засідку, вижив лише один»

    Орест Баран – житель Завадова і парафіянин церкви Архистратига Михаїла. Він вирішив заспонсорувати реставрацію образу Юрія-змієборця.

    «Подзвонив до мене пан Орест і попросив реставрувати образ. Я зараз, в час війни, не беруся без особливих потреб за реставрацію, пропонувала йому почекати. Але він пояснив, що переніс важку операцію і нагальність робіт обґрунтував так: “Я не знаю скільки я проживу. Тому хочу встигнути це зробити”. Він собі заповів пожертвувати на реставрацію цієї ікони за те, що його син, який також воював, вижив під час обстрілу. Я зрозуміла, що не можу йому відмовити», – пригадує Ірина Гірна.

    Реставрація не була дуже складною: фахівчиня відчистила сторічні забруднення, підтонувала втрати. 27 жовтня реставрацію стінопису закінчили. Реставраторка Ірина Гірна наголосила, що цей розпис – фактично єдина монументальна робота Олекси Харківа.

    Сам Орест Баран скромно відгукується про свою благодійність і не дуже охоче розповідає про бойовий досвід.

    «Коли почалася війна у 2014 році, син пішов воювати. Його БТР попав у засідку, з екіпажу вижив лише він один, хоч і отримав поранення. Я три роки волонтером допомагав військовим, ми проїхали всю лінію фронту. А потім, у 2017 році, вирішив підписати контракт: віддати ще свою частину життя Україні», – згадує Орест Баран.

    Воєнну службу довелося перервати у жовтні 2021 року. У військового там, на сході, стався інфаркт. Йому зробили операцію із шунтування судин. Все пережите стало поштовхом втілити давній задум з відновлення образу Святого Юрія, на якого Орест хотів бути схожим, коли був дитиною.

    «Військовий УНР, який воював з росіянами сто років тому, малює воїна. І воїн її реставрує. Це такий символізм. А ворог і далі той самий», – каже Ірина Гірна.

    Найсвіжіше

    Популярне