Сьогодні, 25 жовтня, у день пам’яті святителя Мартина Милостивого, єпископа Турського, який вважається засновником і покровителем військових капеланів, в Україні відзначають День військового капелана.
— Ми з особливою вдячністю й пошаною молимося за наших капеланів. За тих, хто вже сім років цієї неоголошеної російсько-української війни є справжнім духовним щитом України. За тих, хто є опорою і підтримкою для наших захисників там, на фронті, де найкраще знають ціну миру і де розуміють істину, яку часто проголошував Господь Ісус Христос, бажаючи: «Мир вам!» — зазначив у своєму акаунті у FB митрополит Київський і всієї України Епіфаній.
Значення служіння військових душпастирів переоцінити важко. Озброєні словом Божим і вірою військові капелани тримають дуже важливу оборону — духовну, а у війні найперше перемагає дух. А ще військові духівники допомагають нашим воїнам долати страх і гнів у серці, полегшують біль втрат, вселяють у них віру та надію, пише АрміяInform.
Історія душпастирської служби в українському війську першої половини минулого століття мала приклади організованого служіння капеланів у легіоні Українських Січових Стрільців, Галицькій армії, в Армії УНР та Українській повстанській армії (навіть в умовах партизанської війни). Із початком агресії Росії проти України священники українських конфесій пішли капеланами в різні підрозділи як волонтери, щоб бути разом із бійцями на передовій. Вони несли служіння в найгарячіших точках фронту, зокрема й у Донецькому аеропорту.
Ці події розпочали новий етап історії українського військового душпастирства. 2 липня 2014 року з’явився перший офіційний документ (розпорядження Кабінету Міністрів України) щодо служіння військового духовенства у Збройних Силах України. У 2016 році в українському війську введено перші штатні посади військових священників. 21 травня 2021 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проєкт Закону України «Про Службу військового капеланства». Метою цього документа є законодавче закріплення статусу військових капеланів, визначення організаційно-правових засад взаємодії військових формувань і релігійних організацій у процесі забезпечення функціонування інституту військового капеланства з метою реалізації військовослужбовцями права на свободу совісті, світогляду та віросповідання з урахуванням поліконфесійності нашої держави.
