Безсоромності РПZ та її чиновників не має меж. Так, голова Синодального відділу РПZ із взаємовідносин із суспільством і ЗМІ Владімір Легойда перепощує новини про церковну благодійність із ресурсу відповідного Синодального відділу РПZ, ніяк ці новини не пояснюючи.
Наприклад, зведення за 9 березня, новина з такою назвою: “Єпархії реагують на найгостріші потреби біженців і постраждалих мирних жителів” (жителів чого? біженців звідки? з якої причини біженців?).
Серед єпархій РПЦ, які допомагають біженцям із Донбасу в Росію (тут усе зрозуміло), перераховуються й такі добрі справи, які приписують “Церкві” загалом:
“Київське Єрусалимське Свято-Єлисаветинське сестринство і проект “Місія Милосердя” допомагають людям, які опинилися на межі виживання. Сестри роздають продукти та медикаменти на станціях метро, де ховаються люди, і надають першу допомогу”.
У якому метро – київському? А що там люди роблять? Війни ж немає, мирним українцям ніщо не загрожує, крім нацизму? Чому вони на межі виживання? – Мовчок.
“Одеська єпархія Української Православної Церкви допомогла з облаштуванням і постачанням укриття в Приморському районі Одеси. Священнослужителі передали в укриття продукти довгострокового зберігання, ковдри, матраци та подушки”.
Укриття? Від кого? Від бандерівців чи заражених птахів із секретних українських біолабораторій?
“Херсонська єпархія переробила ліки біженцям з Антонівки, Кіндійки, а також деяким херсонським храмам і жителям міста”.
А чого біженці бігають туди-сюди Україною?
Усюди ж мир, а Z-операція проходить тільки по військових об’єктах і вибірково по нацистах? А як щодо біженців з України в ЄС у розмірі понад 2 мільйони вже? Від Зеленського втекли?
“Гарячу лінію духовної та психологічної підтримки всім, хто перебуває у стані страху і тривоги, створили в Кіровоградській єпархії Української Православної Церкви”.
Які ще в українців можуть бути страхи і тривоги? Повинні ж бути радість і тріумф при вигляді російських визволителів?
Або більш свіже зведення від 11 березня:
“У Чернівецько-Буковинській єпархії священики надали притулок для переселенців у будівлі недільної школи. Парафіяни Свято-Духівського собору Херсона допомогли жителям міста медикаментами. Свято-Богоявленський Кременецький монастир у Тернопільській єпархії допомагає продуктами і речами біженцям. Храми Житомирської області направили 4 гуманітарні вантажі з теплим одягом, предметами першої необхідності та продуктами в Центральний гуманітарний штаб міста. Волонтери Чернівецько-Буковинської єпархії відвезли гуманітарну допомогу до Ірпеня – там потрібні їжа та медикаменти”.
І все це приписується нібито загальноцерковним добрим справам, при цьому замовчується, хто винен у всіх бідах, мовчання про те, що українські єпархії відмовилися не тільки поминати патріарха, а й не хочуть більше мати нічого спільного з МП. Мовчання про те, що українські архієреї, священики, миряни кричать російським православним: прокиньтесь, прокиньтесь, подивіться, що у нас відбувається! Не вірте пропаганді, повірте нам, своїм братам по вірі, подивіться на знищені бомбами храми УПЦ (МП, – ред.), лікарні, пологові будинки, житлові квартали, дізнайтеся, звідки і чому в нас стільки загиблих і поранених мирних жителів, почитайте, наприклад, фейсбук київського вікарія Іони (Черепанова), або перечитайте хоча б послання митрополита Онуфрія!
Ні, навіщо, каже РПZ, – ми продовжимо мовчати або славити Z-операцію, преZидента, Z-патріарха, Z-ідеологію, а ваші сльози і турботи про ближніх ми припишемо собі. А от коли все це закінчиться, ми встанемо в смиренну позу, німби поправимо скромно і надамо звітність, скільки добра ми принесли на українську землю.
Причому звіти будуть чудовими і похвальними при будь-якому розкладі, причому забувши “харизматичну” промову свого недофюрера, одним із виправдувальних пунктів початку повномасштабного вторгнення в Україну був “захист Української Православної церкви Московської патріархії”. Хлопчика з фото теж впишіть у звіт.
