Загалом на Чернігівщині з 24 лютого сім релігійних громад змінили конфесійне підпорядкування і зареєстрували статут у новій редакції, розповіла директор Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Людмила Замай. На розгляді документи ще з двох громад. Як писав ДФУ, для парафіян церкви села Лукашівка цей процес тільки розпочався.
Біля руїн розбомбленої церкви у Лукашівці громада села проголосувала за перехід у Православну церкву України. 99 людей підписалися за, четверо — проти. Серед них і священник, який правив у храмі до повномасштабного вторгнення Росії й окупації села. Хто відбудовуватиме церкву та якою буде її доля — в матеріалі Суспільного.
Вознесенській церкві у Лукашівці більше 240 років. Спочатку це була дерев’яна будівля. На початку ХХ століття дерев’яну церкву розібрали, на її місці побудували кам’яну. Новий храм освятили у 1913 році. За радянських часів церкву закрили та використовували як склад. Зараз церква вщент зруйнована.
Тут російські окупанти облаштували склад з боєприпасами, щойно зайшли в село.
“Я просила: “Святая церква, захисти своєю силою, як можеш”. І, ви знаєте, наші хлопці взяли й поцілили в цей склад. Ще б стільки людей загинуло! Жалко церкву, дуже жалко церкву! Але ж я знала, скільки там боєприпасів”, — розповідає жителька Лукашівки Надія.
На 14 день окупації Збройні сили України вдарили по росіянам, склад вибухнув. Після звільнення Лукашівки у громаді почали обговорювати перехід до ПЦУ. Провели збори релігійної громади. Зараз це прихід української православної церкви, яку раніше називали Московським патріархатом.
Місцевий фермер Григорій Ткаченко каже, 99 людей проголосували за перехід, четверо висловилися проти цього.
“Вони на нас напали, нащо нам росіяни. Правлять тут, а податки на Росію йдуть, нехай краще воно йде на Україну, нехай Україну відбудовують”, — говорить жителька Лукашівки Валентина Легеза.
“Ми в цьому лоні хрещені й ми залишаємося, наші діти в ньому. Ми зараз переходимо — ми ламаємо віру, ми стаємо зрадниками”, — вважає її односелиця Оксана.
Проти переходу й отець Микола, який чотири роки мав прихід у селі, та його дружина.
“А навіщо переходити? Завтра скажуть: “З дому виходьте, батьків кидайте, йдіть в інший дім – там краще буде”. Ми служимо Богу, ми молимося за людей. Сенс переходити, для чого?”
Жителі Лукашівки, які ініціюють перехід, закидають священнику, що він не був з громадою під час початку бойових дій та окупації. А першу службу після звільнення села провів у квітні, на Великдень.
“Ні матушки, ні батюшки тут не було. І сказала: “Західну Україну не бомбили, тому що вони не грішні, а ми грішники”. Матушка сказала, при всіх тут сказала, що ми грішні, тому нас і бомблять”, — розповідає Валентина.
Отець Микола говорить, що 25 лютого хотів приїхати до церкви.
“Хоча б щось забрати з церкви, але машина, підшипники поламалися, вже на мосту затор з Лісковиці, обстріли були”.
Тепер до Лукашівки приїжджає новий священник. Отець Сергій з Чернігова, з Православної церкви України, раніше служив у Катерининській церкві. Чи залишиться він разом з релігійною громадою Лукашівки, вирішуватимуть люди.
“Мене не призначають, я як кандидат. Це процес, будуть відбуватися богослужіння. Як люди сприймуть, так і буде”.
Першу службу в Лукашівці отець Сергій планує на свято Іллі 2 серпня. Вона буде проходити просто неба, адже храм зруйнований. Відбудувати його обіцяє місцевий фермер Григорій Ткаченко.
“Якщо це можливо відновити храм, то я залучу які в мене є кошти, які моє підприємство, які заробить до відбудови храму. Якщо буде негативна відповідь – неможливо відновити, то буде збудована нова”.
“Ми відновимо храм, все буде добре, пам’ятка архітектури буде у своєму нормальному вигляді. Головне, щоб залікувати людські серця”, — каже отець Сергій.
