24 липня у Ставропігії Вселенського Патріарха в Україні – Андріївському храмі екзарх Вселенського Патріарха єпископ Команський Михаїл (Аніщенко) звершив Божественну Літургію у співслужінні священників Віктора Мартиненка та Андрія Тищенка.
Про це повідомляє Місія «Ставропігія Вселенського Патріархату в Україні».
Під час проповіді єпископ Михаїл звернув увагу, що Ісус Христос, проповідуючи на землі, найбільше зціляв людей. Всі люди хотіли отримати зцілення, бо здоров’я – одна з базових потреб. Але Господь не тільки зцілював тіло, але і душу. Подібне відбувається щодня, хоча ми цього часто не помічаємо. Екзарх Вселенського патріарха підкреслив, що чудо зцілення наших душ відбувається в Церкві. Кожна людина, яка приходить до Бога і відкриває своє серце для Євангельського слова, отримує зцілення. Ми покликані бути християнами, носіями Христа в собі і Бог завжди допоможе і дасть сил.
Архієрей зауважив, що як тільки ми будемо з молитвою звертатись до Бога, відкривати своє серце, ми будемо чути ось ці чудові слова, які сьогодні почув прокажений: “Кріпися сину, кріпися доню, прощаються тобі гріхи твої”.
Повна проповідь єпископа Михаїла
«Дорогі друзі, можемо уявити яка радість була, коли розслаблену людину принесли до Спасителя і вона почула слова від самого Бога: “Кріпися сину, прощаються тобі гріхи твої”.
Читаючи Євангеліє, священне Писання, ми бачимо, що під час того, як Спаситель проповідував на цій землі, найбільше що Він робив – це зціляв людей. Чому? Чому всі йшли до Нього за зціленням? Ми з вами знаємо, що здоров’я – це одна з базових потреб людини. Здоров’я, безпека, покрівля над головою, їжа. Так ось всі ішли до Христа, для того, щоб зцілитися від хвороб. Дійсно, з огляд на рівень тодішньої медицини ми бачимо, що саме в цьому люди вбачали основну цінність для свого життя. Адже вже решту вони могли зробити собі самі, а от здоров’я міг повернути тільки Бог. І сьогодні ми бачимо не одне чудо, а два чуда. Окрім того, що Господь зціляє цього розслабленого по вірі його друзів, він каже: “Прощаються тобі гріхи твої”. Тобто вони прийшли за здоров’ям, щоб Він тільки зцілив, а Господь дав їм ще більше.
І ось саме такі чудеса зцілення в основному і приводили до Спасителя багатьох людей. Але попри те, що ця подія сталась майже 2000 років тому, Господь не полишив нас і подібне відбувається щодня, хоча ми цьогочасто не помічаємо. Але звернімо увагу на те, що попри те, що Господь втілений не присутній з нами зараз. Ми тільки причащаємось Його в Тілі і Крові, Господь Ісус Христос з тим тілом, яким він ходив 2000 років тому по землі, не говорить до нас безпосередньо. Він говорить до нас через Євангеліє і коли ми читаємо сторінки цієї святої книги, Він ніби сам говорить до нас. І кожного дня відбувається зцілення – зцілення наших із вами душ. Знову ж таки, наголошу, навіть якщо ми цього не помічаємо.
Але придивімось, як часто буває, коли перед людиною постає вибір: поступити згідно совісті, згідно Закону Божого, Згідно заповідей, чи поступити так, як людині здається, що буде їй вигідніше і людина вже була Готова зробити так, як їй вигідніше, поступаючись заповідями, але щось в совісті прокидається, прокидається в душі і людина таки вибирає поступити так, як заповідав Господь. Хіба це не зцілення? Хіба це не чудо.
Навіть іноді коли людина знає, що поступивши саме по заповідям, вона не отримує чи то прибутку, чи тої вигоди, якої вона могла отримати, поступивши так, як їй хочеться. Але зробивши цей вибір ми бачимо, що відбувається чудо. Людина наближається до Бога і відповідно чує від Нього такі чудові слова: “Кріпися сину, прощаються тобі гріхи твої”.
Ми бачимо, що оточуючі не сприйняли цього. Вони не вбачали, можливо, в Господі Ісусі Христі втіленого Сина Божого. Ми знаємо багато фарисеїв знавців Закону, знавців Слова Божого, які ходили за Ним тільки з однією метою – уловити Ісуса Христа в слові, щоб звинуватити Його потім. Щоб сказати, що Він не від Бога, цей Чоловік, чи що Він хулить Бога. Але вони були сліпі. І ми бачимо, що саме ті люди, яких торкалась благодать Божа, вони були вражені, вони розуміли, що перед ними стоїть втілений Син Божий. Якщо згадаймо ще інший випадок зцілення сліпонародженого. Йому казали: “Схаменись, ми знаємо, що ця Людина не від Бога. Мойсей нас вчитель, а Цього ми не знаємо”. Він каже: “Ото й дивно, що ви Його не знаєте, а Він мені очі відкрив”.
Ось так, як Господь відкривав очі, так, як Господь зціляв розслабленого, так, як Господь зціляв прокажених, так само через Євангеліє, через слово Боже оце чудо зцілення наших душ відбувається в Церкві, відбувається в нашій історії.
Зауважмо, Євангеліє написане не для якогось одного народу, не для якоїсь одної мови, Євангеліє універсальне для всіх людей, незалежно від країни, мови епохи, незалежно від віку людини, кожна людина яка з вірою приходить до Господа і відкриває своє серце для Євангельського слова, отримує зцілення і це також є одне з найбільших чудес. Що Господь говорить всім однією мовою, всі Його розуміють і всі отримують одинаковий результат.
Саме тому ми з вами прославляємо багато святих. Це продукт, якщо можна вжити таке слово, проповіді. Вони стали святі не тому, що вони такі народились – ні. Вибір цього чуда був їхній свідомий крок. Вони самі послідували за Господом.
Сьогодні ми з вами святкуємо пам’ять святої рівноапостольної княгині Ольги. До речі всі дівчата, які носять ім’я цієї святої – вітаємо вас. Вона була княгинею і вона стала святою. Ми знаємо святих воєначальників, знаємо святих монахів, святі подружжя, і чоловіків, і жінок, всі святі незалежно від того, де б вони не були читаючи Євангелія, відгукуючись на заклик Божий, вони ставали святими, тому, що вони зцілювали свої душі. І ми з вами не виключення.
Святі, Церква, Євангеліє — це не щось таке стороннє, чи офіційне, до якого ми приходимо тільки раз на тиждень, в неділю чи у свято. Ні. Ми також є з вами членами Церкви, віруючими християнами і ми живемо в цій реальності Божій і ось тому треба завжди пам’ятати наскільки корисно нам якомога частіше відкривати сторінки Святого Євангелія, для того, щоб зціляти себе щоденно. Ми вже читали той текст сотні разів – можливо знаємо навіть на пам’ять, але перечитуючи з молитвою, відкриваючи щоразу себе для Слова Божого, ми отримуємо нові сили для життя далі, побожного життя. Отримуємо благословення Боже, отримуємо натхнення поступати по заповідях і так проводимо своє християнське життя.
Отже не лінуймося. Пам’ятаймо, що навіть, якщо здається, що вже немає в нас сили, жити по християнське, ніхто нас не розуміє, нас ображають, ми намагаємось жити по Божому, а нам невдячні, Господь завжди дасть сили, попри те, що скажуть люди, ми покликані бути християнами, носіями Христа в собі. І кожного дня переживати це чудо спілкування із Ним. І кожного дня, як тільки ми будемо з молитвою до Нього звертатись, відкривати своє серце, ми будемо чути ось ці чудові слова, які сьогодні почув прокажений: “Кріпися сину, кріпися доню, прощаються тобі гріхи твої”. Хай Господь буде милостивий до нас, благословить нас всіх своєю ласкою, укріпить в християнському житті і допоможе ніколи не впадати у відчай. Амінь».
