Мешканці села Олеськ Ковельського району вийшли з підпорядкування Московського патріархату. Однак богослужіння в місцевій церкві не відбуваються вже понад місяць. Священники переходити до Православної Церкви України не хочуть, тому забрали ключі від храму.
Прихожани переконують: втомилися слухати московських священників, ідеться в сюжеті ТРК «Аверс», передають «Волинські новини».
«Мій брат сидів в окопах і просив: «Сестро, молися за мене, але рідною українською мовою. В нас усі хлопці моляться, але українською, не московською». Допоможіть нам відкрити наш олеський храм», – наголошує мешканка Олеська Руслана Підв’язна.
Нині церква в селі зачинена й опечатана. Людям доводиться молитися на вулиці.
«Ми служимо кожної неділі, кожного свята. Ми приходимо і отут під церквою служимо. Добре, що дощику Господь не дав, коли ми служили… Але як буде йти дощ, то хіба ми будемо служити, хіба батюшка відкриватиме Святе Письмо? Скільки можна нас мордувати?» – зазначає прихожанка Лідія Басюк.
Олеський Свято-Духівський храм збудували 133 роки тому. Як згадують місцеві, двері церкви були відчинені навіть у 50-60-х роках, коли совєтська влада ліквідувала чимало храмів. Тож ніхто не очікував, що церква буде зачиненою зараз.
«Приїхала поліція, приїхав благочинний від Московського патріархату і сказав: «У церкві ніхто правити не буде. Ми церкву опечатаємо». Ми пропонували по черзі правити в приміщенні церкви, але благочинний сказав: «Ні, ми опечатаємо церкву, бо після Православної церкви України Московський патріархат правити не буде». Ми, за його словами, неугодні Богу», – говорить Руслана Підв’язна.
Збори в селі щодо виходу з підпорядкування Московського патріархату відбулися раніше, ще на початку відкритої війни. Із 70 людей за проголосували 58. 17 – проти.
Також представники релігійної громади зібрали підписи за перехід у Православну Церкву України – в цілому близько 300 підписів місцевих жителів.
Руслана Підв’язна обурюється: «Ці московиті попи задурили людям голову, кажуть неправду, обманюють. Скільки можна того обману? Ми вже тут місяць товчемося, списки збираємо, просимо, щоб нам віддали ключі від нашого храму. Нас прийшло до 150 людей. Їх – 40. Чужі московські попи понаїжджали. Вони звозять усіх, кого тільки можуть. Не віддають нам наш храм, який є пам’яткою України, а не Москви».
Селяни розповідають: колись в Олеську правив священник Олександр Доротюк. Він уже в літах. Коли почалася повномасштабна війна, прихожани наполягали, аби він разом із громадою вийшов із підпорядкування Московського патріархату. Натомість отець попросив послужити до Пасхи: мовляв, потім піде на пенсію. Але свого слова не дотримав. До того ж, йому на заміну прислали молодшого священника – теж із Московського патріархату.
«Ми хочемо українського священника. Хочемо слухати нашу солов’їну мову. Ми не хочемо цієї Московії. Вона нам не потрібна. Той, кому вона так подобається, нехай шурує на Білорусь і далі на Московію. А нам потрібне українське, рідне. Ми хочемо, щоб наших діток учили українські вчителі, щоб у них душа була не чорна, а світла. Ми хочемо, щоб наша влада була за нас, щоб наш староста не ховався, не тікав від нас поза городами», – звертає увагу Лідія Басюк.
Представники Вишнівської громади пообіцяли людям відчинити храм, якщо збереться дві третіх охочих за перехід до ПЦУ. Та ні староста села, ні голова громади до людей виходити не спішили.
Лише згодом біля церкви з’явився староста Олеського старостинського округу Андрій Ягодинець. Він запевняє, що не знає, де ключі від церкви.
Також прийшов благочинний Московського патріархату Василь Мельничук. Він говорить, що ключі від храму – в парафіян.
У релігійної громади села Олеськ уже є свій настоятель – отець Богдан.
«Цієї неділі в мене на службі було понад 75 людей, а в священника Московського патріархату – 14. І ці кілька сімей не дають життя в цьому селі. Ми мали два похорони. Чому ми маємо молитися у дворі в таку спеку, до того ж, біля покійника? А вони вийшли до кладовища і кричать українському священнику: «Чому ти сюди прийшов, хто тебе звав?» Але я прийшов не до вас, московських, у мене є своя паства. Бог дав мені своїх людей, які мене люблять», – говорить отець Богдан.
У Володимир-Волинській єпархії про проблему переходу до ПЦУ знають.
«Громада вже зробила свій вибір і вона має повне право ходити до культової споруди – церкви в селі Олеськ. Тому затягування цього питання буде шкодити інтересам жителів села», – говорить єпископ Володимир-Волинський і Турійський Матфей.
Правоохоронці ключі від храму таки вилучили. Нині вони в Ковельському відділку поліції. Тож мешканцям лишилося дочекатися офіційного оформлення всіх документів.
«Правда – за нами. Правда – за Україною. Правда – за тими хлопцями, які зараз відвойовують наші населені пункти… Оскільки селяни проголосували і документи вже на завершальній стадії, думаю, найближчим часом ми зайдемо до храму і будемо служити українською мовою», – підкреслює голова відділу у справах сім’ї і молоді Володимир-Волинської єпархії ПЦУ Ростислав Гронь.
