Кремлівський диктатор називає себе «головним миротворцем» світу, як це робив у 1930-х роках Адольф Гітлер.
Про це написав Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній.
Як зазначає Предстоятель, історія знає безліч прикладів, коли зло прикривалося добром: для українців промовистим прикладом є минуле століття і безбожницька комуністична влада, яка, прикриваючись примарним «світлим майбутнім», знищила мільйони людей шляхом усіляких заборон, переслідувань, ув’язнень, репресій, голодоморів, депортацій…
«Згадайте, що «головним миротворцем» світу у 1930-х був Адольф Гітлер. Подібно, як нині називає себе «миротворцем» і кремлівський диктатор. Так само, як і ті, хто за його наказом вбивають наш народ, виправдовуючи це вигаданим «захистом», «звільненням», «поверненням», «відновленням історичної справедливості» тощо. Так само, як і всі інші, хто просто відсторонився, хто пасивно погоджується з гріхом, хто вважає, що їх це «не стосується» чи «все не так однозначно». Толеруючи зло, вони обирають його сторону, вигадуючи різні «напівтони» для виправдання. Але перед Богом їм немає виправдання!
Дві заповіді блаженства закликають людину бути спраглою правди. Син Божий вчить людей говорити про все без винятків «так» або «ні» – не можна одночасно говорити про одне й теж «і так, і ні», бо це від лукавого, адже «ніхто не може двом господарям служити» (Мф. 6: 24). Правда єдина, вона вимагає дій, справедливості, світла. Натомість штучна, сконструйована людськими руками «правда» є смертельно небезпечною, що завжди потребує прикриття – виправдань, пояснень, вигадок, маніпуляцій, улесливості, підступності.
Називайте речі своїми іменами. Не українці прийшли в чужу країну з війною – це вороги прийшли у наш дім, мирний, благополучний і спокійний. Навіть не прийшли, а нахабно вдерлися, озброєні та навіжені – аби вбивати і відбирати, руйнувати і мордувати, без усілякого співчуття та людяності. Чи вони сумніваються у правильності своїх дій? Ні. Жалкують? Ні. Вони повністю засліплені ненавистю й заздрістю, гординею й ненажерливістю.
Що їх чекає? Нічого доброго. Про це свідчить Священне Писання, а підтверджує історія людства. «Горе тим, які зло називають добром, і добро – злом, пітьму вважають світлом, і світло – пітьмою» (Іс. 5: 20). А що чекає кожного з нас – залежить вже від нашого вибору», – зазначив Епіфаній.
