12 червня у Свято П’ятидесятниці та День Святої Трійці, в Ставропігії Вселенського Патріарха в Україні – Андріївському храмі екзарх Вселенського Патріарха єпископ Команський Михаїл та єромонах Іов звершили Божественну літургію.
Як повідомляє Місія Страфропія Вселенського Патріархату в Україні, за богослужінням архієрей прочитав молитву за звільнення України від нашестя чужинців та помолився за справедливий мир та українських військовослужбовців, які життя своє за Україну віддали.
У своїй проповіді архієрей наголосив на присутності Святого Духа в Церкві. Всі охрещені є носіями Духа Святого. І після зішестя Св. Духа слово Боже почало невпинно розповсюджуватись по всьому світу. Господь довірив справу проповіді всім християнам. В Церкві немає нічого більшого крім Святого Духа та Христа і їх вона роздає своїм вірним, а через своїх вірних, тим – хто шукає Бога. Християни повинні запитувати себе, чи перебувають вони в Церкві Христовій і чи живуть згідно зі своїм покликом? Чи живемо ми згідно з тим даром Св. Духа, який отримали?
«В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Зі святом вас дорогі друзі. Сьогодні ми з вами святкуємо День народження Церкви. День зішестя Святого Духа на апостолів. І ми бачимо з повіствування Євангельського з повіствування Діянь апостольських, яка разюча переміна відбулась в апостолах після зішестя Святого Духа.
До того апостоли були спільнотою, яка боялась юдеїв, боялась римської влади, переховувалась і боялась свідчити про воскресіння Христове. І ось настає день П’ятидесятниці, коли по обітниці Спасителя Господа нашого Ісуса Христа у вигляді вогняних язиків на них було зіслано Святого Духа. Яку разючу переміну ми бачимо.
На свято П’ятидесятниці в Єрусалимі зібралося дуже багато паломників-юдеїв, і ті які ховались, які боялись, комусь розповісти, що Христос Воскрес, виходять і починають проповідувати перед всім натовпом. Дух Святий надихнув і справдилось те пророцтво, яке казав Христос, що Він пошле іншого Утішителя, Духа Святого, що від Отця ісходить.
Це не тільки була велика втіха для апостолів, але і для всієї Церкви Христової, яка саме в цей момент явилася Церквою. Адже саме із зішестям Святого Духа слово Євангельське почало розповсюджуватись по всій землі, невпинно, нестримно, без меж і кордонів.
Ми бачимо, шо Господь довірив Своїм апостолам, учням, а через них і всім християнам величезну справу – нести слово Боже, тим, хто його ще не знає.
Хіба в апостолів не було свого особистого життя? Було. Але що ж було рушійною силою, отим покликом, який змусив залишити все і йти в різні кінці світу, тільки для того, щоб сповістити радісну звістку про те, що Христос Воскрес.
Саме цей поклик Святого Духа надавав їм сили, надавав їм натхнення іти незважаючи ні на що. Ні на труднощі, ні на обмеження. Почитаймо в Діяннях святих апостолів про подорож святого апостола Павла. Скільки труднощів вони перетерпіли, але все це натхненням Святого Духа переносили з вдячністю, розуміли, що вони робили.
Разом з тим – це велика довіра проявлена Господом Ісусом Христом до нас з вами. До всіх носіїв Святого Духа. Носіями Святого Духа були не тільки апостоли. І ми з вами, всі без виключення є носіями Святого Духа. Але Господь не залишився для того, щоб після Воскресіння продовжувати проповідувати, він довірив цю справу нам з вами – Церкві Святій. Адже Церква це не тільки священники і єпископи. Церква – це спільнота. І єпископи і священники є очільниками Євхаристичних зібрань і коли ми з вами сьогодні звершуємо Божественну літургію, вона звершується не одним священнослужителем. Вона звершується всією Церквою. Тобто всі ми разом з вами є церквою.
В Церкві немає нічого крім Христа. В Церкві немає нічого більшого крім Святого Духа і це вона роздає своїм вірним, а через своїх вірних, тим – хто шукає Бога. Перед кожним з нас постає питання: чи гідно ми несемо це звання християнина; Чи відповідаємо ми тому покликанню бути Храмом Святого Духа? Кожний в своїй ланці.
Зауважмо, нам вже не треба йти в різні кінці світу, щоб проповідувати Євангеліє. Це зробили апостоли і їхні ученики. Але ми покликані бути проповідниками Слова Божого і нести благодать Св. Духа всім тим, з ким ми зустрічаємось в повсякденному житті. І це не легше. Адже щодня перед нами постає багато виборів, як поступити, так, як вигідно мені, чи так, як закликає мене моя віра. Чи так, як закликає нас Слово Боже. Постійно ми з вами стаємо перед моральним вибором. Але Господь дав Святого Духа кожному з нас не тільки, як відповідальність, але як допомогу.
Сьогодні буде звершення хрещення немовляти в кінці літургії і після хрещення в Ім’я Отця і Сина і Святого Духа, буде звершене таїнство Миропомазання. Особливе таїнство, яке кожному Християнину дає Благодать Св. Духа саме в зростанні у християнському житті. Над кожним з нас це вже було звершено. Кожний з нас отримав цей дарунок. І, отже ми покликані берегти Його. Намагатись бути гідними того дарунку. Бо це не тільки, повторюсь, відповідальність, а це і допомога Божа.
Чому іноді людина опускає руки і каже що не може виправитись? Може, все виходить, тільки треба намагатись якомога більше. І Господь завжди подасть свою допомогу. Ніколи не залишить напризволяще. Ніколи не покине.
Церква Христова одна, єдина. Так як єдине зішестя було — зішестя Св. Духа. Церкву Господню не можна повторити, або хіба, що через повторну Жертву Христову і повторне зішестя Св. Духа. Але це відбулось один раз і на всі часи. До Церкви можна тільки долучитися. І долучившись, намагатись перебувати в Церкві саме життям згідно віри Христової.
Дорогі друзі, постараймось сьогодні, прославляючи святих апостолів, дякуючи Богові за той величезний дар Св. Духа, який отримав кожний із нас, намагаймось частіше запитувати самих себе: чи перебуваємо ми в Церкві Христовій? Чи живемо ми згідно зі своїм покликом? Чи живемо ми згідно з тим дарунком, який отримали. Чи не «тікаємо» ми і чи не «виходимо» з Церкви через наші вчинки неподобні? Адже Господь може дати допомогу, Господь може почути молитви, Господь може підтримати, але Господь ніколи нікого не заставляє жити по заповідям. Він дає можливість, а в людини є завжди свобідний вибір.
Постараймось, щоб цей вибір, натхненний Св. Духом, був в нас завжди правильний. Той, який веде нас до Бога, який веде нас до Царства Небесного і який допомагає нам отримувати Св. Духа все більше і більше. Амінь».
