Останні 100 днів тяжко обтяжували серця та уми світу через жахливі кадри війни Росії проти України, і кадрів мільйонів біженців, які тікають з України, щоб врятувати своє життя. Для Наташі В. Бірмінгем ці кадри оживили історії, які вона чула від своєї покійної бабусі Галини Бодарєвої, матері Нони та тітки Алли. Понад 80 років тому Галина також була змушена втекти з України зі своїми малолітніми дочками після того, як режим Йосипа Сталіна заарештував її чоловіка. Галина знала, що, швидше за все, більше ніколи не побачить свого чоловіка, але їй потрібно було врятувати сім’ю, і тому вона вирушила в багаторічну подорож. Як і для багатьох інших, це були труднощі та несправедливість, які вони мужньо перенесли, але ніколи не забудуть.
Про це повідомляє сайт УПЦ США.
Коли Наташа каталася на велосипеді у квітні на 109-й день народження її бабусі, вона думала, як вона могла вшанувати свою бабусю в цей глибоко тривожний час разом з усіма хоробрими жінками, які втекли з України разом зі своїми дітьми.
Так виникла ідея довгої та складної велосипедної поїздки, яку вона назвала «Подорож надії: 100 миль за 100 днів українського вторгнення». Метою поїздки було вшанувати важкий шлях її бабусі, вшанувати всіх жінок, змушених втекти з України зі своїми сім’ями, продовжувати інформувати про 100 днів вторгнення, а також зібрати кошти для допомоги Українській Православній Церкві США, щоб допомогти їхнім зусиллям з надання гуманітарної допомоги Україні.
«Моя бабуся залишалася найбільш обнадійливою людиною, попри все, що вона пережила, — сказала Наташа, — і я мріяла під час цієї поїздки поділитися цією надією через її історію та кошти, зібрані для Української Православної Церкви США, щоб допомогти їхній неймовірній гуманітарній допомозі, що може дати надію народу України».
Наташа створила 100-мильний маршрут від монумента Хай-Пойнт у Сассексі, штат Нью-Джерсі, до могили своєї бабусі на Українському кладовищі Святого Андрія, Української Православної Церкви США в Саут-Баунд-Бруку, Нью-Джерсі.
Наташа хотіла, щоб цю подорож здійснили жінки і зв’язалася з двома подругами, Євою Вірт з Нью-Йорка та Хазлетою із Нью-Джерсі, та Крістіною Парауда з Блейрстауна, Нью-Джерсі, які одразу ж погодилися взяти участь в «Подорожі надії». Інша подруга, Кеті Чизк, приєдналася до велосипедистів на 88-й милі для поїздки на територію Церкви. Її чоловік, Боббі Бірмінгем, надавав підтримку велосипедистам протягом дня, пересуваючись на своєму автомобілі.
Трохи більше, ніж через шість годин після того, як вони вирушили в дорогу в суботу, 4 червня, митрополит Антоній разом з іншим духовенством, родиною та друзями привітав велосипедистів на їх останній зупинці в Андріївському меморіальному храмі. Митрополит Антоній висловив важливість того, щоб війна в Україні залишалась в центрі уваги людей та високо оцінив вплив зібраних грошей на продовження надходження гуманітарної допомоги в Україну.
Поїздка завершилась поминальною церемонією на могилі Галини, яку провів о. Андрій Драпак. Також була вознесена молитва за всіх, хто загинув через війну росії в Україні. Отець Василь Пасакас також подякував велосипедистам за все, що вони зробили і згадав, як війна спонукала деяких людей співати чи танцювати, щоб допомогти Україні, і як велосипедисти вирішили їздити на своїх велосипедах, щоб підвищити обізнаність та допомогти Україні.
На сьогодні «Подорож надії» зібрала понад 15 000 доларів.
Щоб отримати додаткову інформацію або зробити пожертву, ви можете відвідати https://www.facebook.com/donate/7410482322326467/ або зробити пожертву на вебсайті УПЦ США www.uocofusa.org, де ви також можете прочитати про те, як розподіляється гуманітарна допомога в Україні.
Нагадаємо, вантаж іграшок від УПЦ США дістався дітей зруйнованих районів України. Також предстоятель ПЦУ освятив автомобілі для ЗСУ закуплені благодійниками із УПЦ США.
