Ще на початку 2021 представники РПЦвУ насміхались над закатованими на окупованих територіях українцями. Мова йде про речника РПЦвУ протоєрея Миколая Данилевича, настоятеля Іонинського монастиря РПЦвУ єпископа «Обухівського» Іону (Черепанова) та главу ГО «Миряни» Васілія Макаровського.
Про це Духовному Фронту України повідомив уважний підписник.
24 січня 2021 глава ГО «Миряни» Макаровський опублікував у Фейсбуці пост про відвідини ним окупованого Луганська. В публікації він у глузливій та іронічній формі заперечує будь-які репресії щодо україномовних на цих територіях.
Крім того, Макаровський відверто насміхається над розстріляними та утримуваними у підвалах окупованих областей українцями.
Варто зазначити, що «глузливий» пост Макаровського вподобали єпископ Іона та речник РПЦвУ, а отже їм блюзнірський жарт Макаровського сподобався.
Цікаво, й те, що в дописі Василь Макаровський вказує на приналежність так званої «УПЦ» до московського патріархату, хоча вже за пів року Макаровський, як голова проросійської ГО «Миряни» очолює мітинги проти «насильницького перейменування» московського патріархату.
В коментарях, ніхто із представників РПЦвУ не став заперечувати проти назви «московський патріархат».
Як зазначив підписник ДФУ, висловлена в жарті позиція може пояснювати, чому отці, попри засудження злочинів РФ, вперто тримаються моспатріарха Кіріла Гундяєва.
Схоже, що всі ці сльозливі пости від РПЦвУ, це – просте лицемірство, викликане страхом за майбутнє структури. А до злочинів росіян на новоокупованих територіях, вони насправді ставляться, як і на окупованих у 2014, з гумором та цинізмом.
В будь-якому разі ця ситуація, потребує роз’яснення із боку представників московського патріархату.
Крім того, глава «Мирян» публікував й інші контроверсійні дописи. Там де, зокрема, насміхався над українською мовою, агітував за кандидата від ОПЗЖ на виборах мера Києва, критикував російського опозиціонера Алєксєя Навального, заперечував геноцид боснійців у Сребрениці, піарив проросійських пропагандисток Діану Панченко та Світлану Крюкову та обурювався закриттям “Медведчуківських” каналів.
Проте всі ці дописи не удостоїлися такого ж схвалення від владик і священників «УПЦ» МП, як про репресії. Але і сказати, що вони про них не знали теж не можна, адже вони були в друзях (скоріше за все і зараз є) та активно реагували на пізніші дописи.
«Можливо прості реакції на публікації в Фейсбуці не варті окремої статті. Але, в усякому випадку, це може допомогти трохи ширше розкрити характери та мотиви лідерів РПЦвУ», – підсумував наш підписник.
