Субота, 28 Травня, 2022
Бiльше

    Відбулась презентація збірника про екуменічну політику УГКЦ. Участь взяли клірики ПЦУ

    Презентація збірника доповідей «Зростаючи у Христі разом. Українська Греко-Католицька Церква і деякі аспекти міжконфесійних відносин в Україні», виданого Інститутом екуменічних студій, відбулася 28 квітня онлайн за участі богословів Української Греко-Католицької Церкви та Православної Церкви України. Переяславсько-Вишневську єпархію представив ієродиякон Іустин, голова єпархіальної Комісії зі сприяння єдності християн, повідомляє сайт єпархії ПЦУ.

    Книга стала підсумком низки науково-практичних семінарів в межах екуменічно-формаційної програми, доповідачами та учасниками якої були теоретики та практики екуменічного руху з різних церков, для яких справа християнської єдності є насущним питанням.

    Протоієрей Ігор Шабан, голова патріаршої комісії УГКЦ з міжконфесійних та міжрелігійних відносин відзначив важливість широко дивитися на екуменічний рух і не обмежуватися до поглядів своєї конфесії. «Добре, що у збірнику представлені богослови не тільки УГКЦ, але й звучать думки православних.»

    Окремо о. Ігор згадав доповідь митрополита Переяславського і Вишневського Олександра, яка увійшла до збірнику. За його словами, важливо, що православна доповідь є реакцією на екуменічну концепцію УГКЦ і тим цінна для греко-католиків у розумінні мислення православних.

    Андрій Смирнов, професор кафедри історії Національного університету «Острозька академія», член синодальної комісії з міжхристиянських відносин ПЦУ, відзначив, що опубліковані тексти спонукають до переосмислення екуменічних питань, відповідей на які ми поки не знаходимо. Погляди людей зазнають коригувань внаслідок війни. Світ солідаризується, і релігійний світ також. «В цей саме час, позиція Ватикану гальмує екуменічний діалог в Україні і насторожує православних, — говорить Андрій Смирнов. — Не зважаючи при цьому на позицію голови УГКЦ Святослава Шевчука.»

    Фото: pereyaslav-eparchia.kiev.ua/

    За словами професора, перешкоди, які згадує о. Роман Фігас в книзі, актуальні як до греко-католиків, так і до православних. Втім, разом зі хвилею міграції православних вірних до Галичини та країн Євросоюзу, де існують чисельні греко-католицькі парафії, знову актуалізувалося питання прозелітизму. «Переселенці потребують душпастирської опіки. Немає причин конкурувати, це все наші люди. Православні ходять до храмів УГКЦ за кордоном як в українську Церкву, і це добре, якщо їх не намагаються зробити вірними греко-католицької Церкви.»

    Президент Інституту екуменічних студії УКУ о. Іван Дацько закликав присутніх та слухачів посилити діалог, розвивати надалі український екуменізм. За його словами, треба позбутися застарілих страхів. «Панує страх діалогу, панує конкуренція — втратити вірних, які перейдуть до іншої Церкви. Треба думати не про гроші, а по єдність і про славу Божу», підкреслив священик.

    Як зазначив о. Іван, візією патріарха Йосифа Сліпого було обрання спільного єдиного патріарха для православних і католиків України. І, зважаючи на кількісну перевагу, спільний патріарх має бути з рядів православних. «Папа Франциск і патріарх Вселенський  Варфоломій вже готові до поєднання. Тепер є чудова нагода — дата 2025 року — річниці Першого Вселенського Собору, який пройшов у Нікеї у 325 році і на якому Церква дійшла злагодженої позиції у більшості суперечливих питань.

    Як зазначив диякон Іустин, голова Комісії зі сприяння єдності християн Переяславсько-Вишневської єпархії, сопричастя у таїнствах має передувати адміністративній єдності: «Ми не можемо відчути себе учнями єдиного вчителя Ісуса Христа, поки не причащаємося разом». За його словами, богословський діалог може вестися століттями, а поки немає жодних богословських причин, визнаючи дійсність таїнств в один одного, не розділяти спільну євхаристійну чашу.

    Звертаючись до Мирослава Мариновича, диякон Іустин зазначив, що розглядати РПЦ як віросповідання, відносно якого в Україні не повинно бути обмежень, не є богословськи точним. «РПЦ — це лише адміністративна структура єдиного православ’я, — зазначив диякон. — Якщо заборона стосуватиметься організації, а не православ’я як конфесії, це не буде порушенням принципів свободи віросповідання, адже немає московської віри як такої.»

    За словами диякона, з церковно-канонічної точки зору сопричастя українських православних з патріархом Кирилом не є питанням віри, а лише ідеології. «На відміну від принциповості для УГКЦ мати сопричастя з Римом, православні не втрачають повноти церковності якщо змінюється їхня юрисдикція в межах світового Православ’я. Тому у богословів немає заперечень щодо можливої заборони діяльності РПЦ в Україні як організації.»

    Павло Смицнюк, директор Інституту екуменічних студій УКУ, сказав, що книжка допомагає зрозуміти еволюцію поглядів — як УГКЦ ставилася до питання міжконфесійного діалогу протягом кількох десятиліть. «Сподіваюся, що вийдемо, нарешті, на богословський діалог в Україні», зазначив він.

    Керівник Релігійно-інформаційної служби України Тарас Антошевський висловився про заборону РПЦ: «Якщо заборонимо РПЦ в Україні — буде підпілля, будуть в статусі автономних громад, можуть змінити назву на нейтральну, але будуть агресивні до держави. Нам такого не треба.»

    Організатором презентації виступив Інститут екуменічних студій Українського католицького університету за сприяння Конференції католицьких єпископів США.

    Найсвіжіше

    Популярне