«Всі хто візьме меч, той від меча і загинуть» (Мф: 26:52). Ці слова Господа нашого Ісуса Христа варто почути агресорам і тиранам, тим, хто замишляє зло, хто свідомо йде на насильство, аби привласнити чуже, загарбати, скривдити. А «меч», від якого вони, як попереджає Господь, загинуть, – в руках захисників, які його взяли з метою захисту, оборони.
Військо, як і зброя, згідно з християнським вченням, існує для того, щоби захищати, а не для того, щоб нападати. По суті, ці слова Ісус Христос промовив у Гефсиманському саду на підтвердження настанов Старого Завіту: «Хто проллє кров людську, того кров проллється рукою людини» (Бут. 9: 6). Церква Христова – проти насилля, але завжди – на захисті правди, миру і ближніх.
Чому наших воїнів-захисників ми називаємо героями? Тому що вони жертвують своїми життями заради інших, заради нас із вами, виявляючи найвищу міру любові, бо «Немає більше від тієї любови, як хто душу свою покладе за друзів своїх» (Ін. 15: 13). Вони звершують подвиг самопожертви, підставляючи себе під удар заради інших. Вони не звершують акт агресії, умисно не кривдять інших, не жертвують чужими життями. Ось в чому велика різниця між тими, хто «приносить меч», і тими, хто «захищається мечем».
Бог завжди на боці правди і захищає тих, хто лишається вірним Його заповідям. Історія людства знає багато прикладів, коли ворог був переможений, навіть якщо він у кілька разів переважав тих, хто захищалися, і за чисельністю, і за озброєнням. І наша країна – не виключення, а українська історія – яскраве тому свідчення.
Українці – миролюбний, але сильний духом і вірою народ. Ми віримо: насилля і зброя, які беззаконно спрямовуються нині проти нас, обернуться гнівом Божим і «мечем» проти агресора. Бо всі злочинні наміри відомі Богові, як сказано: «Задумуйте задуми, але вони руйнуються; говоріть слово, але воно не збудеться: бо з нами Бог!» (Іс. 8: 10).
Предстоятель Православної Церкви України митрополит Київський і всієї України Епіфаній.
