У Православній Церкві України висловили радість, з приводу ухвалення закону про капеланство, адже це це своєрідне визнання державою важливості діяльності усіх військових священників, які тримають духовну оборону нашої держави.
Крім цього закон про капеланство на належному рівні врегульовує юридичний статус капеланів, чітко визначає їхнє підпорядкування та підстави перебування в зоні ООС на Донбасі.
«Закон важливий тим, що змінюється сам статус капелана. До цього капелан – це був найманий працівник, який по договору працював зі Збройними Силами. Згідно з законом, капелан буде військовослужбовцем, і це є суттєвим», – пояснює заступник голови Синодального управління військового духовенства (СУВД ПЦУ) по співпраці зі Збройними Силами України протоієрей Леонтій Никитенко, цитує пресслужба ПЦУ.
Закон передбачає створення окремої вертикалі Служби військового капеланства. Раніше не було чітко визначено, кому має підпорядковуватися капелан, не були прописані його завдання і функціонал. А закон передбачає, що будуть створені підзаконні акти, такі як Положення про капеланську службу, що діяльність військового капелана у Збройних Силах та інших військових структурах буде упорядкована, а це є дуже суттєвим, відзначив отець Леонтій.
«Це перший досвід нового рівня співпраці Церкви і держави. Капелан, хоч і стає військовослужбовцем, залишається священником. Церква чи інші релігійні організації будуть надавати дозвіл на здійснення душпастирської діяльності в силових структурах. Без цього дозволу будь-хто не зможе працювати і виконувати такі функції. Це ще й застережний момент, тому що і Збройні Сили не зможуть будь-кого призначити без згоди Церкви», – зауважив заступник голови Синодального управління військового духовенства.
Закон набуде чинності з 1 липня 2022 року, за винятком однієї норми, яка відстрочується на п’ять років – вимоги щодо професійної освіти капеланів. «Закон встановлює обов’язкову вимогу, що капелан повинен мати вищу богословську освіту. Це також підіймає на новий рівень професійну діяльність капелана», – зазначив отець Леонтій.
Підсумовуючи, він звернув увагу на певну символічність ухвалення закону про військових капеланів саме 30 листопада – адже вісім років тому, 30 листопада 2013 року саме Михайлівський Золотоверхий собор, став укриттям для активістів Майдану.
«Ухвалення закону про військове капеланство – не просто визнання діяльності військових капеланів. Це визнання значення Церкви з боку держави. Ще тоді, 30 листопада, Церква показала, що вона з народом, що вона активно бере участь у його житті, в радості та у випробуваннях, а не просто збоку споглядає за процесами в суспільстві», – підсумував священник ПЦУ.
