11 жовтня 2018 року Синод Вселенського патріарха зняв анафему з патріарха Української православної церкви Київського патріархату Філарета та предстоятеля Української православної автокефальної церкви митрополита Макарія (Малетича). Анафеми визнали такими, яких ніколи не було, а значить вони ніяк не вплинули на цих двох єрархів та їх діяльність.
Відомо, що Російська православна церква наклала анафему на Філарета, щоб перешкодити українському православ’ю здобути незалежність від Російської Церкви. Таким чином, вона усунула Філарета, який добився від усіх архієреїв тодішнього РПЦ в Україні поставити підписи під проханням про автокефалію.
Так почалась історія розколу українського православ’я, яка завершилась у 2019 році, коли ПЦУ отримала Томос про автокефалію.
Цьому передувала підготовка і роз’яснення від Вселенського патріархату.
Так, Вселенський патріарх Варфоломій І повідомляв у 2018 році, що «Київська митрополія ніколи не була канонічно переданою Московському патріархату. Немає жодного офіційного документа, що підтверджує таке підпорядкування чи поступку з боку Константинопольської церкви».
Напередодні зняття анафем, глави УПЦ КП Філарет та УАПЦ Макарій звернулися з апеляцією до Вселенського патріархату, як до найвищої апеляційної інстанції в церковних судових суперечках. Таку найвищу судову владу за Константинополем підтверджують і документи, які зберігаються в РФ і історія та традиції Церкви. Саме тому Філарет і Макарій просили у Вселенського патріархату розібратись із статусом анафем, які проголосила Російська православна церква, і чи були вони справедливими.
У ці дні, до Вселенського патріарха звернувся також і тодішній президент Петро Порошенко, який просив надати Томос про незалежність українського православ’я: «Я, як президент, ухвалив рішення звернутися до Вселенського патріарха, до Його Всесвятості із проханням надати томос Українській помісній автокефальній церкві».
Депутати Верховної Ради України підтримали наміри тодішнього президента. За кілька днів Вселенський патріархат розпочав процедури, необхідні для надання автокефалії Українській православній церкві.
Після зняття анафеми з українських архієреїв, Вселенський патріарх Варфоломій І організував 15 грудня 2018 року об’єднавчий собор українських православних церков, який відбувся у Софії Київській.
На нього були запрошені всі православні єрархи, в тому числі і представники Московського патріархату в Україні. Проте, через тиск збоку проросійських сил і власні побоювання, зі складу РПЦвУ прибули тільки два архієрея: митрополити Олександр (Драбинко) і Симеон (Шостацький). Інші єпископи РПЦвУ забажали залишатись в підпорядкуванні Москві, яка веде неоголошену війну з Україною.
З усім тим єпископат УПЦ КП і УАПЦ прийшли на собор у повному складі.
Ті ж, хто прийшов і брав участь в Об’єднавчому соборі, встановили статут і обрали предстоятеля ПЦУ. Ним став митрополит Епіфаній (Думенко).
6 січня 2019-го Україні надали томос — підтвердження автокефального церковного устрою Православної церкви України. Його видав Вселенський патріарх Варфоломій I і Священний Синод Константинопольської православної церкви для Київської митрополії, яка з часів Хрещення Русі і до 2019 року була в складі Константинопольської Церкви. Томос містив підписи не тільки Вселенського патріарха, але і інших митрополитів Вселенського патріархату, що засвідчувало соборність рішення, яке було прийнято.
Пізніше, через надання Томосу ПЦУ, РПЦ розірвала євхаристійне єднання із Константинопольською Церквою. Моспатріархія заборонила своїм вірним і клірикам молитись у храмах Вселенського патріархату, включаючи Афон. Тим не менше, РПЦ не отримала підтримки у світового православ’я і її розкольницьку діяльність не підтримала жодна Помісна Церква, навіть близька до неї Сербська. Московити не знайшли підтримки і в Амманському зібранні, яке мало на меті осудити Вселенський патріархат.
Навпаки, за цей час ПЦУ отримала визнання від другої за честю церкви – Александрійської. Також ПЦУ визнала Грецька і Кіпрські Церкви.
Щоб хоч якось виправити ситуацію, у РПЦ готуються до нового удару по патріарху Варфоломію і називають його “розкольником”, але вже ясно, що свій шанс вони проґавили і ніхто в православ’ї не буде слухати РПЦ.
