У Московському патріархаті навідріз відмовляються коментувати богословські наслідки своїх же рішень про те, що Вселенський патріарх Варфоломій, нібито, впав у розкол, співслужив із ПЦУ і тому є «розкольником».
Як ми вже писали в попередніх статтях, такі заяви від РПЦ, закріплені їх Синодом, показують їх богословську неграмотність. Адже якщо патріарх Варфоломій є розкольником, то і всі інші предстоятелі православних Церков, які згадують його ім’я теж є розкольниками, як ті, що співслужили із ним. Варто додати, що ім’я патріарха Варфоломія згадують всі, крім РПЦ. Таким чином і сама РПЦ є в розколі. За їхніми ж постановами Синоду прийнятих 23-24 вересня в Москві, бо Моспатріарх Кіріл згадує наприклад патріарха Єрусалимського, який «є в розколі», через сопричастя із патріархом Варфоломієм.
Цей богословський казус, спричинений рішеннями РПЦ, якщо це взагалі можна назвати богослів’ям, жодним чином не коментують вищі чини Моспатріархату. Щобільше, навіть їхні аналітики різного штибу і балакучі голови ніби не помічають його. Авжеж, якби вони про це говорили, то це стало нищівним ударом для репутації РПЦ. Натомість вони подають ці абсурдні рішення, як перемогу всесвітнього масштабу, так наче це дійсно на щось вплине. Хоча що ще можна очікувати від РПЦ, яка проголосила «заборону Варфоломію виступати від імені всього православ’я».
Неважко здогадатись, що такі рішення РПЦ, зокрема заяви про «Варфоломія-розкольника» розраховані на недалеких в богослів’ї людей, але чому тоді їх підтримують навіть деякі проросійські митрополити з Кіпру та Сербські єрархи? Річ у тому, що до цього моменту, тобто до брехливих заяв РПЦ про «відпадання Вселенського патріархату в розкол» вони лиш осуджували патріарха Варфоломія і ПЦУ, митрополита Епіфанія, надання Томосу, повторювали темники РПЦ та таке інше. Але ніхто не наважувався говорити про патріарха Варфоломія, як про «розкольника». Після того як Моспатріархія пішла у «ва-банк» і за словами багатьох аналітиків «вистрілила собі в ногу» її крах буде ще більшим ніж на Амманській нікчемній зустрічі.
Ніхто з предстоятелів Помісних Церков, попри гроші РФ, не готовий називати патріарха Варфоломія «розкольником», адже виявиться, що вже понад 2 роки, все православ’я є 100% розкольницьке. Тобто це цілковитий абсурд і не потрібно бути дуже розумним, щоб відмовитись від такої авантюри. Якщо навіть бодай одна Церква на це погодиться, то як вони тоді будуть розв’язувати питання поминання патріарха Варфоломія до цього часу? Адже за логікою РПЦ Варфоломій став розкольником ще на початку 2019 року. Від того часу всі хто згадує ім’я патріарха Варфоломія теж є розкольники, адже тільки РПЦ перестала його згадувати, з усім тим вона не перестала згадувати тих, хто згадував патріарха Варфоломія, як ми вже вище писали. Отже, якщо навіть одна Церква вирішить підтримати алогічну авантюру РПЦ по звинуваченні Варфоломія в розколі, то і їй прийдеться якось виправдовувати своє співслужіння із «розкольниками». Поки що це прийдеться робити тільки Моспатріархату.
Єдиним логічним кроком для РПЦ, могло би стати повна самоізоляція Моспатріархату від всіх Помісних Церков – яких є 14 (крім РПЦ). От тоді, їх заяви про «розкол», можна би було хоча б формально розглядати. Зараз же, це просто богословська нісенітниця, яку ніхто із притомних людей просто не зважатиме і дивитиметься як чергову «хорошу міну при поганій грі». Можливо саме тому цей важливий фактор, ніхто в РПЦ навмисне не бере до уваги, адже це суперечитиме їх фундаментальним заявам і звинуваченням, на яких вони розвивали свої думки, аж до Синоду РПЦ 23-24 вересня.
І навпаки, можливо таке невігластво в еклезіології зіграє на руку ПЦУ й інші Помісні Церкви побачать наскільки РПЦ безпорадна і не може нічого показати напротивагу Вселенському Патріархату. Саме тому з часом ім’я митрополита Епіфанія пролунає не тільки у Вселенському Патріархаті, Александрійському Патріархаті, Грецькій та Кіпрській Церквах, але й у Румунській, Болгарській, Грузинській, Албанській та інших Помісних Церквах.
