Вівторок, 21 Вересня, 2021
Бiльше

    Візит Його Всесвятості довів, що Православна Церква України відбулась

    Уже багато експертів, священнослужителів та релігійних діячів підбивали підсумки цієї епохальної події. На разі і я хотів би поділитись власними роздумами та враження щодо цього.

    Справді, цей візит – це непересічна подія в житті України, яка набула історичного масштабу. Адже, як було неодноразово заявлено, уперше Глава Вселенського Престолу прибув до Помісної Незалежної Церкви України. Хто б як не намагався заперечити автокефальний статус Української Церкви, але ці відвідини остаточно його ствердили.

    Без перебільшення, можна сказати, що спільна Літургія двох Предстоятелів у Святій Софії Київській стала кульмінацією усього об’єднавчо-автокефального процесу, що відбувся в Україні упродовж 2018 – 2019 років. Вона стала явним фактом підтвердження правильності дій Константинополя у непростому українському церковному питанні, яке через деструктивні дії Московського Патріархату турбувало Україну майже 30 років.

    Десятки тисяч священнослужителів та вірян, а також мільйони українців, які долучились до молитви з Його Всесвятістю через онлайн- та теле-трансляцію, стали яскравим свідченням любові українців до Церкви-Матері. Ця спільна молитва, духовне піднесення, яке вирувало в Софії, і яке не можливо описати словами, а також безмежне море радості та посмішок на обличчі є беззаперечним аргументом того, що автокефалія Православної Церкви України відбулась. Імовірно, що усе це стане поштовхом до майбутнього визнання з боку інших Помісних Православних Церков, а також для усіх, хто ще вагається, і далі лишається у єднанні із Московським Патріархатом.

    Стосовно ж самого Московського Патріархату в Україні варто сказати, що усі їх провокації були марними. Неможливо здолати те, що благословенне Богом. «Якщо це починання i це дiло вiд людей, то воно зруйнується; а якщо вiд Бога, то ви не можете знищити його; стережiться, щоб вам не стати i богоборцями» (Діян. 5: 38 – 39). Саме ці слова мудрого юдейського учителя Гамаліїла, сказані до фарисеїв, які змовлялись проти апостолів, спадають на думку, коли доводиться аналізувати акції так званих «Мирян». Дуже шкода обманутих людей, котрих вивели нібито на захист канонічної Церкви, а насправді, ж їх кукловоди перетворили на богоборців.

    Зрозуміло, багато з тих, хто стояв під стінами Верховної Ради, не розуміється на богослів’ї та не знає досконало православного вчення, а тому вірить усьому, що скаже їм їх «батюшка». Таким людям варто уважно переглянути трансляцію святкової Літургії. Під час її звершення був один доволі важливий момент, який спростовував усі закиди російської церковної пропаганди. А саме те, що на центральному місці у вівтарі стояла ікона Воскреслого Спасителя, і коли ж на читанні Новозавітніх текстів Предстоятелі перейшли на імпровізован горнє місце, то вони сіли по бокам від неї.

    Усе це є свідченням того, що по-перше ми визнаємо і сповідуємо, що Главою Церкви є Христос, а по-друге положення ж Предстоятелів у цей момент є свідченням їх покори перед Ним, а також рівності між собою. Тому єресі папізму, про яку трублять московські церковники нема, а автокефалія є повноцінною, і ПЦУ не митрополія Константинопольського Патріархату, а Незалежна Помісна Українська Церква. І правдиво відзначив Патріарх, що опиратись цьому, це всеодно що заперечувати реальність. Сподіваюсь, що ці дні перебування Патріарха в Україні допоможуть мислячим людям усвідомити це і вирватись з тенет «руського міра».

    Окрім радості спільного богослужіння, вражає і дієздатність Патріарха Варфоломія, який провів низку зустрічей із державними та релігійними діячами, виступив IV Міжнародному волонтерському та ветеранському форумі «Україна 30. Захисники», вшанував пам’ять загиблих воїнів, зустрівся із їх дітьми та родинами, віддав шану жертвам Голодомору, взяв участь у державних святкування 30-річчя Незалежності, і ще й до того відвідав свою Ставропігію, де провів вечірнє богослужіння, а також посадив на пам’ять про цей візит дерева у столичному парку.

    Про кожен захід за участі Його Всесвятості в Україні можна написати окрему статтю, чи навіть ще одну книгу. Я ж хотів би висловити і власні враження від спілкування із цим видатним ієрархом, Батьком 300-мільйонного православного населення світу. Мені довелось поспілкуватись з ним увечері 22 серпня у стилобаті Андріївської Церкви. Це неймовірні відчуття, адже ти усвідомлюєш, що перед тобою стоїть наступник видатних святителів Івана Золотоустого, Патріарха Фотія, та інших про яких лише читав у книгах, та яких бачив на іконах.

    Утім не зважаючи на такий поважний статус у Його Всесвятості немає і грама пихатості, Він відкритий для всіх. Кожного гостя ставропігії він благословив і кожному особисто подякував за його працю на благо Ставропігії. Усі мали змогу поспілкуватись з ним, та засвідчити свою повагу та любов.

    Підбиваючи підсумок власних роздумів, щодо відвідин Патріарха, хотів би виокремити декілька важливих моментів. Найголовніше це те, що не зважаючи на шалену пропаганду і спротив Російської Церкви та самого Кремля, візит відбувся успішно. Він засвідчив для Патріарха те, що Україна завжди рада вітати його на своїй землі.

    Спільна літургія показала усьому світу, що Православна Церква України відбулась, а її автокефальний статус законний і повноцінний. Сама ж вона здатна організовувати і приймати таких почесних гостей, адже нагадаю, заходи такого рівня ПЦУ проводила уперше, і що найголовніше провела їх гідно і на високому рівні.

    Не менш важливим є також і те, що цей візит подарував усім нам радість від спілкування з Його Всесвятістю. Без перебільшення Патріарх залишив нам частинку свого серця і тепла, а також засвідчив свою підтримку та любов до нашої Батьківщини. Упевнений, що молитвами Його Всесвятості Україна у скорому часі здобуде перемогу над усіма видимими і невидимими ворогами і на нашій землі запанує довгоочікуваний істинний мир у волі.

    Олександр Єфременко, релігійний експерт

    Найсвіжіше

    Популярне