На тлі активної підготовки до урочистого святкування 30-ї річниці Незалежності України не зайвим буде нагадати про участь українців в опорі путчу, який був останньою спробою втримати “імперію зла” від неминучого розпаду.
Тоді, у серпні 1991 року самопроголошений Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС, або ГКЧП російською мовою), розпочав заколот (путч), під час якого намагався усунути від влади президента Совєтського Союзу Міхаіла Горбачьова.
19 серпня 1991 року теле- і радіоканали транслювали повідомлення про створення ДКНС і введення надзвичайного стану в окремих районах Совєтського Союзу. Постановою №1 ДКНС проголошувались заходи, виконання яких повинно було вберегти Союз від розпаду.
У відповідь очільники Російської Совєтської Федеративної соціалістичної республіки Боріс Єльцин та Руслан Хасбулатов проголосили путчистів антиконституційними заколотниками. В Україні організатором акцій непокори ДКСН став Народний Рух України.
20 серпня 1991 року Борис Єльцин взяв на себе виконання обов’язків головнокомандувача збройними силами на всій території РФ. У Москві та Ленінграді (Санкт-Петербург) розпочались масові демонстрації.
Коли ДКНС ввели до Москви збройні сили та військову техніку сталось, те, чого путчисти не очікували – у протистоянні з ДКНС активну участь взяли місцеві українці. Частина танків перейшли на бік демонстрантів, над групою бронетехніки замайоріли українські синьо-жовті прапори.
У ті дні українці відзначились активною участю в обороні московського Білого дому від путчистів. А згодом, тотальна більшість місцевих органів влади відмовились підпорядковуватись розпорядженням ДКНС, у Москві пройшла хвиля “братання” народу з введеними до міста військами. Стало зрозуміло, що спроба заколоту провалилась.
22 серпня 1991 року Борис Єльцин взяв участь у мітингу з нагоди перемоги над ДКНС. Під час його виступу на площі знову майоріли українські синьо-жовті прапори.
А вже 24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила Акт проголошення незалежності України: “Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом у СРСР…”. За прийняття доленосного документу проголосували майже всі депутати – від націоналістів до комуністів.
