Десятки років боровся за Томос, а два останні — проти нього. Право на існування свого «Київського патріархату» почесний патріарх Філарет відчайдушно відстоює в судах.
«Я звертаюсь до Вас, хто чим може, допоможіть зберегти Київський патріархат!» — закликав Філарет.
«Вічний революціонер, вічний боєць», — каже релігієзнавець Дмитро Горєвой.
Хоча спочатку історія нової церкви писалася зовсім інакше. Історичний помісний Собор, на якому утворили Православну церкву України, відбувся тут, у Софії Київській. Тоді ж ліквідували Православну церкву Київського патріархату. І під цим першим підписався патріарх Філарет.
15 грудня 2018-го. За розпуск церкви Київського патріархату голосує все духовенство цієї церкви включаючи Філарета.
«Рішення набули сили як рішення церковні, департамент у справах релігій і національностей при Мінкульті зафіксував рішення про припинення дільності КП», — зазначила релігієзнавиця Віта Титаренко.
Того ж дня нову Православну церкву України очолює новообраний предстоятель митрополит Епіфаній, який менш як за місяць привезе до України Томос.
Та порозуміння тривало недовго: згодом Філарет заявив, що його обдурили та обіцяли інше, а за розпуск Київського патріархату підписався, бо вірив — незалежною церквою керуватиме саме він.
«Я як патріарх керую всередині країни церквою. А назовні представляє цю церкву митрополит Епіфаній», — сподівався Філарет.
За справедливістю подався в суди. У позові домагався діяльність Київського патріархату відновити.
«Почесний патріарх Філарет, який міг би ввійти в історію як людина, яка зробила колосальні зусилля до здобуття автокефалії, натомість на власних амбіціях зробив акцент», — зауважила експертка.
Крапку у дворічній судовій тяганині і хрест на амбіціях Філарета поставив Верховний Суд. В опублікованому днями рішенні мовиться: світський суд втручатися у внутрішню діяльність церкви та оскаржувати рішення Помісного Собору не може. А отже, реанімувати ліквідований Київський патріархат уже неможливо.
«Опосередковано Верховний Суд у такий спосіб показав, що протягом двох років почесний патріарх намагався спонукати державу втрутитися у церковні справи — зробити саме те, від чого Церква страждала в радянські часи», — написав речник Київської митрополії ПЦУ, архієпископ Чернігівський та Ніжинський Євстратій Зоря.
«Це вища інстанція і це рішення вже не може бути оскарженим. Він може створити нову юридичну особу, нову релігійну організацію, навряд чи вона зможе іменуватися Київським патріархатом», — пояснює релігієзнавець Дмитро Горєвой.
Водночас рішення Верховного Суду заперечують у ліквідованому Київському патріархаті. Представниця церкви Неоніла Ткаченко каже: судову тяганину попри все продовжать.
«Ніякого рішення Верховного Суду кінцевого по справі Київської патріархії немає, захист буде продовжений, абсолютно в усіх юрисдикціях, з тими предметами судових розглядів, на які не сподіваються священники ПЦУ, ніхто не здасться ні на крок», — переконує керівник юридичного відділу Неоніла Ткаченко.
Здаватися не має наміру й інша православна церква, але вже Московського патріархату. Ще 2 роки тому мали перейменуватися, зазначивши належність до церкви країни-агресорки — російської! Таким був закон і рішення мінкульту. Але обурені священники Московського патріархату подалися до сумнозвісного окружного адмінсуду. А той дію закону частково заблокував і з розглядом справи зволікає другий рік.
«Цим рішенням заблоковано внесення державними реєстраторами змін до статутів монастирів і єпархій і більше справа з літа 19-го року не рухається. Це вигідно деяким сторонам процесу, бо не можна цим рішенням перейменовувати», — каже Дмитро Горєвой.
Судова невизначеність церкву Московського патріархату не засмучує. У коментарі «5-му» відповіли: перейменовуватися на російську не мають наміру.
«У нас ніхто не вимагає зараз. Все нормально, ті рішення, які ухвалили, — заблоковані, не діють. Міністр культури сказав, що це рішення призведе тільки до підбурення ситуації, і Україна втратить релігійний мир, тому його не ухвалять», — заявив митрополит РПЦвУ (так звана УПЦ) Климент.
Яким буде рішення суду, Олександр Ткаченко прогнозувати не квапиться. І не пристає на жоден бік.
«На сьогодні для мене важливо, що процес діалогу між церквами відбувається. Він іноді, особливо коли йдеться про УПЦ, непростий, але спокій і релігійну злагоду ми зберігаємо», — сказав міністр культури Олександр Ткаченко.
Хоча не завжди. Чий храм, подекуди з’ясовують із бійками та поліцією. Водночас із Московського патріархату до ПЦУ перейшло понад 700 громад.
За матеріалами: «5 канал». Автори: Ірина Сисак, Олексій Тищенко,
