П’ятниця, 25 Червня, 2021
Бiльше

    20 Цитат Вселенського патріарха Варфоломія про творіння та екологічну кризу

    1. Православ’я прихильне до екології; це «зелена» церква, яка має перевагу. Наша віра і наше поклоніння зміцнюють нашу відданість захисту творіння та сприяють “евхаристійному використанню” світу, солідарності зі створенням. Православне християнське ставлення протилежне інструменталізації та експлуатації світу.

    2. Ми вважаємо, що коріння екологічної кризи, в першу чергу, не економічні чи політичні, чи технологічні, а глибоко і по суті релігійні, духовні та моральні. Це тому, що це криза серця людини.

    3. Цей світ – це не просто дар від Бога; це виклик для людства. Нарешті ми прийшли, щоб дізнатися правду про те, що ми жорстоко поводилися з природним середовищем та його ресурсами. Наслідки явні та болючі. Вони помітні в повітрі, яким ми дихаємо, воді, яку ми п’ємо, їжі, яку ми споживаємо, емоційних та фізичних проблемах, з якими ми стикаємось у своєму здоров’ї, а також у наших взаєминах між собою на місцевому, регіональному, національному та глобальних рівнях.

    4. Істина полягає в тому, що понад будь-які доктринальні розбіжності, що можуть характеризувати різні християнські конфесії, і поза будь-якими релігійними розбіжностями, які можуть розділити різні релігійні спільноти, земля об’єднує нас унікальним і надзвичайним чином. Зрештою, усі ми ділимося землею під ногами і дихаємо тим самим повітрям атмосфери нашої планети. Навіть якщо ми не користуємось світовими ресурсами справедливо, тим не менше ми всі несемо відповідальність за їх захист та збереження.

    5. Церква, яка нехтує молитися за природне середовище, це церква, яка відмовляється пропонувати їжу та напої страждаючому людству.

    6. Суспільство, яке ігнорує піклування про всіх людей, – це суспільство, яке погано поводиться із самим творінням Бога.

    7. Нанесення шкоди творінню Бога є рівносильним гріху.

    8. Доброчесність споглядання або мовчання відображає якість очікування і залежність від Божої благодаті; і тим самим, дисципліна посту чи ощадливості виявляє силу не бажати чи бажати менше. Обидві якості є критично важливими в культурі, яка підкреслює необхідність поспіху, перевагу індивідуальних “бажань” над глобальними “потребами”.

    9. Ми покликані – насправді, ми зобов’язані – прийняти нашу роль у збереженні землі як дару та ресурсу, запропонованого людству люблячим Творцем.

    10. Ця планета – життєдайний організм, якого більш ніж достатньо для тих, хто знає і практикує помірність.

    11. Земля і людство створені та призначені для існування у відносинах поваги та гармонії.

    12. Коли жадібність долає наші громади, споживання зростає понад тим, що може витримати земля. Іншими словами, жадібна людина спустошує більше ресурсів, ніж земля може коли-небудь відновити. Володіння землею таким егоїстичним способом позбавляє її життєдайних властивостей і становить велику загрозу для решти творінь.

    13. У релігійному плані те, як ми ставимося до природи, безпосередньо відображає те, як ми ставимося до Бога і до своїх ближніх, а також те, як ми ставимося до біорізноманіття творіння.

    14. Екологічна криза безпосередньо пов’язана з етичним викликом усунення бідності та захисту прав людини.

    15. Глобальне потепління – це моральна криза та моральний виклик.

    16. Захист життєвої сили та різноманітності нашої планети – це святе завдання та спільне покликання.

    17. Ставлення та поведінка людини до творіння безпосередньо впливають на людське ставлення та поведінку щодо інших людей, особливо бідних.

    18. Екологія неминуче пов’язана з соціологією та економікою, і тому вся екологічна діяльність в кінцевому рахунку вимірюється та оцінюється за її впливом на знедолених та стражденних нашого світу. Екологічна проблема по суті є соціальною.

    19. Вирішення екологічної проблеми – це не лише питання науки, техніки та політики, але, перш за все, питання радикальної зміни думок, нових цінностей та нового етосу. У християнській теології ми використовуємо термін метаноя, що означає зміну розуму, повну зміну ментальності.

    20. Недоречно ставитися до екологічної культури та приймати рішення без урахування їх впливу на навколишнє середовище.

    Джерело: orthodoxtimes.com

    Найсвіжіше

    Популярне