Кінець квітня 2021 року був ознаменований низкою подій, які засвідчили, що об’єднана Європа не буде миритись з агресивною зовнішньою політикою Російської Федерації, а військова агресія у відношенні України буде негайно покарана і дорого коштуватиме Кремлю.
Спочатку Європейський парламент підтримав резолюцію, якою закликав заблокувати будівництво російського газопроводу “Північний потік – 2” і відключити РФ від міжнародної системи передачі міжбанківських платежів SWIFT. А після цього, Глава комітету з міжнародних справ Сейму Литовської Республіки Жигімантас Павіліоніс заявив, що Україна стане членом Північноатлантичного альянсу (НАТО) раніше, ніж Європейського Союзу, і відбудеться це у найближчі 15 років.
Обидві події боляче вразили амбіції кремлівських лідерів, які одразу “реанімували” власні наміри добитись розпаду Європейського Союзу, щоб ніхто на Євразійському просторі не ставав на заваді реалізації відверто злочинних намірі Російської Федерації.
Добре прослідкувати реалізацію ворожих дій у відношенні ЄС можна проаналізувавши посилення впливу РФ на внутрішню ситуацію у Франції за допомогою всього наявного інструментарію Головного розвідуправління Генштабу Росії.
Особливу зацікавленість у даному контексті становить той факт, що участь у цій “грі” засвідчив добре відомий читачеві “православний” оглядач, російський пропагандист та агент впливу з Кіпру Алєксандр Бориславскій. Здавалося б, до чого внутрішня політична обстановка Франції до православ’я, та він виявив неабиякий інтерес до французького питання, про що буде сказано пізніше.
Для початку повідомимо, 28 квітня французький правий щотижневик Les Valeurs Actuelles опублікував відкритого листа групи двадцяти генералів у відставці та понад тисячі офіцері, у якому вони попередили президента республіки про невідворотний державний переворот та громадянську війну у державі.
Суть послання зводилась до того, що французи не можуть зволікати перед обличчям загрози зростання насильства з боку радикальних ісламістів, які окупували цілі райони Франції, що з часом призведе до тотального хаосу у країні.
Такі висновки зроблені після двох кричущих епізодів.
Першим епізодом називається вбивство 47-річного вчителя Самюеля Паті у жовтні 2020 року, у якому чітко прослідковується “російський слід”. Вбивцею викладача виявився чеченець Абдуллах Анзоров, а ГРУ здійснює ретельне кураторство життям чеченських діаспор за кордоном, особливо в Європі. На додачу, саме в РФ Анзорову почали формувати імідж “героя ісламу”, опосередковано заохочуючи скоєння аналогічних терактів.
Другий епізод – це вбивство 23 квітня 2021 року жінки-поліцейської чоловіком, який вигукував ісламські гасла.
Важливим акцентом випаду проти Макрона, який насправді проводить досить ефективні заходи у стримуванні діяльності екстремістських організацій, виступає ідея недостатності такої активності. Його фактично звинувачують у пасивному захисті французів від небезпеки.
Паралельно просувається думка, що потрібно активізувати боротьбу з “ордою мігрантів” та їхніх “бандформувань”.
Тут варто нагадати, що за технологією масових протестів “жовтих жилетів”, що прокотились Францією починаючи з 2018 року і суттєво вдарили по рейтингу Емманюеля Макрона, стояли понад 600 акаунтів, пов’язаних з Москвою.
Тож можна припустити, що зараз російські спецслужби хочуть переключити увагу Парижа на мігрантів та вдарити новою хвилею “спонтанних” протестів під час і так непростого періоду боротьби з епідемією коронавірусу.
Як і у 2018-2019 роках за підривними акціями проти Макрона фігурували люди з “Національного фронту” Марін Ле Пен, яка кредитує свою діяльність у російських банках. Ле Пен активно просуває проросійські наративи, відкрито називаючи путінізм альтернативою американському впливу.
Президентські вибори у Франції відбудуться у 2022 році і Ле Пен вкотре має намір брати у них участь. У зв’язку з цим, її “Національний фронт” та їхні російські “союзники” не гребують залученням французьких військовиків у брудні ігри, метою якої є посилення напруження у суспільстві та поразка проєвропейських сил Франції.
На додачу, антифрацузькі операції Кремля виходять за межі самої держави і поширились на африканські держави, такі як ЦАР, Малі, Чад тощо. Зрештою, це може призвести до посилення потоку мігрантів до Франції, а у подальшому – до нової міграційної кризи, що покращить позиції Ле Пен.
І якраз на підтвердження версії про те, що напруження ситуації у Франції є наслідком спецоперації Кремля та російських спецслужб, варто згадати згадану вище активність російських агентів впливу за кордоном на прикладі Алєксандра Бориславского (“Вознєсєнського”, “Пасічніка”), який до всього, є фігурантом “Миротворця”.
Для прикладу наведемо допис у телеграмі цього відомого читачеві пропагандиста, який здійснює підривну діяльність на території Кіпру.
“Деякі французькі ЗМІ вже стверджують, що більшість громадян Франції в очікуванні громадянської війни через зростання насильства у країні”, – написав Бориславскій.
Характерним є те, що він практично всі свої публікацій присвячує релігійному питанню: антиукраїнській пропаганді, боротьбі з Православною церквою України, іміджевим ударам по Вселенській патріархії та світовим помісним церквах, які визнали автокефалію ПЦУ, возвеличенню Російської православної церкви тощо.
Аж раптом, він зненацька “зацікавився” французьким питанням. Втім, нічого дивного у зміні вектору його діяльності немає. З Кремля надійшла нова задача, яку, окрім Бориславського, виконує цілий механізм агентів впливу та пропаганди в Європі, під пильним керівництвом ГРУ та СЗР Росії.
На підставі всього сказаного, напрошується висновок, що підривна діяльність Кремля на шкоду Франції і всьому Євросоюзу набрала шалених обертів і має на меті домогтись перемоги націоналістичних проросійських сил у країнах ЄС, що у запланованій Москвою перспективі, має призвести до ліквідації потужного міжнародного об’єднання – ЄС. І на цій ниві, російські релігійні оглядачі та пропагандисти також будуть проявляти чималу активність, висловлюючи “щиру стурбованість” темпами “загнивання” Європи.
