Галина Пишняк, яка розповідала фейк про «розп’ятого хлопчика» на Донбасі в 2014 році, зараз шкодує про те, що говорила про цю вигадану історію.
Про це йдеться на Ютуб каналі Fake News.
Закарпатка, що жила у Слов’янську, Галина Пишняк у 2014 році дала інтерв’ю російському «Первому каналу». Там вона розповіла про хлопчика, якого українські військові начебто, страшно сказати, розіп’яли у Слов’янську.
Однак про те, що розповіла цю історію, Пишняк шкодує.
«Я шкодую, що розповіла про цю історію, тому що вона обернулася в гіршу сторону. Якби я знала, що це так негативно вплине на мою сім’ю, я б була як інші люди: „Я нічого не бачу, я нічого не знаю“. Мене дуже цькували, було цькування дітей», — говорила Пишняк.
«Загалом у Росії люди погано ставляться, коли дізнаються що ми — біженці. Не сприймають нас за людей. Кажуть: «Вали в свою Україну, тебе тут ніхто не чекав». Кажуть: «Україна — це ворог, а ти — Україна», — скаржилася жінка.
У підсумку жінка визнала, що до її родини росіяни ставляться дуже погано — «не сприймають за людей».
Зараз жінка (разом зі своїм чоловіком — колишнім Київським беркутівцем, а потім бойовиком так званої «ДНР») мешкає російській глибинці під Смоленськом, де єдина визначна пам’ятка в місті, — це покинутий завод. Регіон той, до слова, доволі депресивний.
Пишняк із чоловіком дуже задоволені, що отримали громадянство Росії. Вона зізналась, що потрапила в базу «Миротворця», ще до історії з «розп’ятим мальчіком в трусіках», бо допомагала терористам.
«Потім всі ці дурниці (Євромайдан — Ред.) трапилися, він пішов в ополчення — він сам зі Слов’янська. Я допомагала хлопцям (терористам „Л/ДНР“) ліками, продуктами, одягом — за це потрапила в „Миротворець“. Сама я з Західної України. Майже всі мої родичі там, я не спілкуюся з ними», — повідомила Пишняк.
Жодного доказу історії Пишняк журналісти так і не знайшли (що й не дивно, адже це вигадка від початку до кінця), проте жінка й досі стверджує, що не брехала.
«Я не хочу нічого говорити — ані так, ані спростовувати. Кожен має право на свою думку», — сказала вона.
Журналісти опитали місцевих літніх жінок у Слов’янську, де нібито розіп’яли хлопчика. Ті розповіли, що було всяке, але такого факту ніхто не знає і якби він був, то вони б точно знали про це «розп’яття», бо є місцевими.
Також розслідувачі фейку провели паралель цієї історії із британським пропагандистським міфом про «розіп’ятого канадського солдата» під час Першої світової війни.
Нагадаємо, раніше Духовний Фронт України порівняв міф про “розіп’ятого мальчіка” із розповідями жінки священника РПЦвУ Уляни Таборовець. Та жалілась, що в її селі ПЦУ «захопили» храм і звинувачує у всьому Вселенського патріарха Варфоломія. На «СПЖ» вийшло аж три емоційних новини із цією жінкою у головній ролі. А все для того, щоб у читачів відключились аналітичні здібності й залишились одні емоції. Саме так працює роспропаганда. У хід ідуть лякалки про «війну в селі», про «страшні вчинки Варфоломія» і що, як тепер йому «в очі дивитись».
Розмова журналістів з авторкою брехні про «розіп’ятого хлопчика»:
