7 квітня 2014 року сталася кульмінація драматичних подій, які могли спричинити захоплення Харкова проросійськими силами, що збиралися відколоти регіон від України. Діючи синхронно з донецькими сепаратистами, місцеві антимайданівці проголосили «Харківську народну республіку». Це дивне політичне утворення проіснувало менш як добу.
Передчуття
В кінці березня — на початку квітня 2014 року в Харкові було неспокійно. Хоча минув уже місяць після захоплення облдержадміністрації, вивішування над нею російського триколора і наступного вигнання сепаратистів, обласна влада працювала фактично в умовах блокади. На площі Свободи перед будівлею ОДА регулярно збиралися мітинги Антимайдану. Трохи віддалік чергувала ще одна проросійська група; вона «охороняла» пам’ятник Леніну від «правосеків», котрі нібито збиралися його знести.
Недалеко від площі по вихідних збиралися з національною символікою харків’яни, які підтримали Євромайдан і протестували проти захоплення Криму РФ.
Стовпи і дошки оголошень у місті рясніли листівками з однаковим текстом: «Ніяких виборів без референдуму!» Йшлося про вибори президента України, призначені на 25 травня 2014 року, а під «референдумом» малося на увазі голосування про зміну статусу Харківської області, яке, як стверджували на акціях Антимайдану, повинна була провести обласна рада.
На балконах багатоповерхівок помічали ось такі прапори.
Акт проголошення
О 19.15 на імпровізовану сцену вийшло кілька людей з жовто-чорними стрічками. Вони оголосили про формування альтернативної облради і запропонували записуватися в «депутати» всім охочим. Невдовзі на аркуші паперу було 150 прізвищ.
Через рік після цих подій самопроголошений «спікер» альтернативної «облради» Антон Гур’янов розповів ВВС, що «депутати» присягали на Конституції України, бо «іншої не було».
Першим і єдиним документом, за який руками проголосувала ця «облрада», став «Акт про проголошення державної самостійності Харківської народної республіки». Гур’янов зачитав його присутнім о 19.55. Після чого заявив, що «органи влади ХНР» готуються стати до роботи в ОДА.
Текст акту являв собою копію аналогічного документа, оприлюдненого кількома годинами раніше в Донецьку.
Склад «депутатського корпусу» достеменно невідомий: Гур’янов пізніше стверджував, що лист із прізвищами спалили, щоб уберегти підписантів від «репресій режиму».
«Вимагати референдуму від влади, яка прийшла в результаті державного перевороту, було наївним. Я і мої товариші вважали, що потрібно було оформити вимоги протесту в зрозумілу для більшості харків’ян форму. Саме це ми і зробили, проголошуючи „ХНР“», — розповідав Гур’янов.
Штурм
У тому ж матеріалі ВВС у квітні 2015 року ексголова ОДА Ігор Балута зізнався, що від агентів у проросійському таборі дізнався про підготовку атаки. Число людей на площі зросло до півтори тисячі. А Балуті зателефонував… віцеспікер Державної думи Росії Володимир Жириновський.
«Він каже: сподіваюся, ви не будете жорстоко поводитися з російськомовними, проросійськи налаштованими громадянами. Я відповідаю: вішати на стовпах їх ніхто не буде, все буде елегантно. Посміялися», — згадував чиновник.
Через годину сепаратисти перекрили рух вулицею Сумською. У вікна адміністрації полетіло каміння і коктейлі Молотова; складені біля входу покришки підпалили. Натовп зім’яв кордон Національної гвардії. Один військовослужбовець був важко поранений — бойовик запхав йому під бронежилет шумову гранату, а вона вибухнула.
Близько 00:00 обладміністрація перейшла під контроль «ХНР». Бойовики всіляко заважали пожежникам, які прибули гасити займання; над площею довго стояв дим.
Звільнення
Свою спецоперацію українські силовики планували в харківському аеропорту. Збиралися задіяти 400—500 осіб: армійський спецназ, Альфу СБУ, Національну гвардію і навіть Беркут (хоча в надійності цього міліцейського підрозділу були сумніви). Однак реальність виявилася іншою. До ранку діяти був готовий тільки вінницький Ягуар (Нацгвардія), бійці якого, за збігом обставин, саме в цей день їхали на ротацію зі Слов’янська через Харків.
Всередині будівлі ОДА загарбники вже на той час почали облаштовуватися. Там є такий зал засідань поряд з кабінетом губернатора — вони почали зносити туди консервацію, якісь банки з помідорами, горілку… Тобто, планували засісти надовго. Вже потім, через деякий час, ми побачили, що це був один і той же сценарій і в Луганську, і в Донецьку: захопити адміністративну будівлю, «відрізати» канали зв’язку, контролювати до формування сепаратистської (вважай — російської) адміністрації. Арсен Аваков, з книги 2014. Миттєвості Харківської весни.
О 4 ранку… Степан Полторак (Командувач Нацгвардії — ред.) сказав мені, що нікого немає і не буде. О 5 ранку доповідь така ж сама: нікого немає. Уже світало, почали двірники виходити на вулицю. Мені довелося зібрати командирів і сказати, що будемо штурмувати — іншого варіанту немає. Довелося 200 осіб перерозподілити. Нижні поверхи були заплутані пожежними рукавами… Призначили групи, розрізали рукава, потім визначили основний вхід — через технічні приміщення, туалети, розбивали склопакети і заходили через вікна. Командувач підрозділом Ягуар Юрій Аллеров, Український мілітарний портал
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков згадував, що звільнення ОДА від сепаратистів зайняло 17 хвилин. Було затримано 74 осіб, 63 із них потім судили.
Таким чином, «ХНР» проіснувала лише 10 годин.
А одна з активісток Євромайдану згадує: “Зранку наші підійшли під адміністрацію і побачили там кремезних хлопців з “Ягуару”. Спитали: може, щось треба? А вони: все в порядку, тільки поїсти б. Майданівці кинули клич – і під ОДА понесли каструльки”.
Ноунейми
Аваков, Балута, Полторак, тодішній в.о. президента Олександр Турчинов стверджували, що план захоплення адмінбудівель в Харкові і утворення «ХНР» був написаний в Росії. Ніхто з ватажків цього харківського епізоду гібридної війни не був особливо відомий в місті до 2014 року.
«Ідеологом „ХНР“» називали юриста, координатора так званого руху Південний Схід Юрія Апухтіна. У травні 2017 року суд визнав його винним в організації масових заворушень у квітні 2014 року біля будинку Харківської обласної державної адміністрації та спробі провести незаконний «референдум». Згодом його звільнили в межах обміну утримуваними особами з терористичними «ЛНР / ДНР».
«Обличчя протесту» Гур’янов — викладач менеджменту в Харківському національному університеті будівництва і архітектури. Зараз живе в Донецьку. Заочно засуджений харківським судом до 5,5 року в’язниці. На цьому знімку Гур’янов з автоматом позує з терористами Павлом Губарєвим і Арсенієм Павловим (Моторолою).
За матеріалами: ВВС та Новое Время.
