Російський соціолог, публіцист та блогер єврейського походження Ігор Ейдман висловив стійке переконання, що антисемітизм знову перебуває на службі у російської держави.
Про це пише “Каспаров.ру” з посиланням на його персональну сторінку у соцмережі Фейсбук.
Нижче наводимо ключові фрагменти допису соціолога.
Ми якось прогледіли момент, коли в Росію знову прийшов державний антисемітизм. Взагалі-то, нічого дивного у цьому немає. Офіційна ідеологія вже давно запозичила весь джентельменський набір націонал-патріотів кінця 20 століття: імперський шовінізм, православний клерикалізм, теорію змови Заходу проти Росії, репресивну сексуальну мораль, культ російського минулого, “історичних перемог”, “національних вождів”.
Не вистачало лише системотворчого елементу всієї конструкції, який пояснював би, чому ми “такі хороші, так погано живемо” – образу єврея, який прийшов до російського патріархального Едему, все зіпсував і втік “до свого Ізраїлю”. Без цього образу вся конструкція підвисала у повітрі.
Тепер антисемітизм знову на службі у держави. Щоправда, у досить специфічному вигляді. Офіційна пропаганда ділить євреїв на “корисних” та “невдячних”. Перші – це путінські холуї – від Ротенбергів до Соловьйова. Другі – ліберальна єврейська інтелігенція.
“Корисним” євреям багато дозволено: займатись пропагандою, кривлятись у шоубізнесі, періодично присягати на вірність режиму. Однак євреям не можна виступати проти Кремля, а, особливо, демонструвати сумніви в сакральних постулатах його офіційної “релігії Перемоги”, інакше вони одразу будуть затавровані як “невдячні”.
Новий антисемітизм заснований на приниженні євреїв, примусу їх до вдячності. Євреї мають дякувати і вклонятись, вклонятись і дякувати “державі російській за те, що вона врятувала їх від нацизму. Хороший єврей в путінській Росії – довічно вдячний їй єврей, який щоразу, коли його б’ють по обличчю, промовляє: “Дякує російській державі, її вождям і особисто товаришу Путіну, що врятували мене від Холокосту”. У нацистських гетто одні євреї стерегли других, а за нового путінського антисемітизму “корисні” євреї, на кшталт Соловьйова, цькують “невдячних”.
Останній приклад нового антисемітизму – потворне цькування на російському телебаченні і радіо чудового скрипаля, ініціатора відкритого листа музикантів проти політичних репресій в Росії, нашого товариша по антипутінському руху російськомовних у Німеччини Міши Нодельмана. Пропагандисти нав’язливо нагадують йому про національне походження, висловлюють обурення “як насмілився єврей, критикувати георгіївські стрічки і взагалі “велику Росія”, яка врятувала його від Холокосту”.
Я, Ігор Єйдман, єврей, не лише не відчуваю до російсько-радянської імперії ніякої вдячності, я її щиро ненавиджу. Нічим хорошим я не зобов’язаний цьому “державному світу”. Він не рятував моїх предків, а принижував та нищив їх. Державний антисемітизм в Росії існував протягом віків. Ось він знову живіший за всіх живих.
СРСР не врятував євреїв від Холокосту, а був одним з винуватців його початку. СРСР взяв дієву участь у розпалюванні Другої світової війни, під час якої було вбито більшість жертв Холокосту. Сталінські поплічники знищили значну частину офіцерського корпусу власної армії, яка виявилась не підготовленою до війни і ганебно покинула своїх громадян, у тому числі євреїв, на поталу окупантам.
В результаті, мій прадід Абрам Ейдман був вбитий у Бабиному Яру. Другого прадіда Янкеля Гутмана наприкінці 30-х чекісти згноїли в Колимськіх таборах, позбавивши шансу взяти участь у захисті свого народу.
Однак, багатьом євреям, у тому числі і моєму діду, поталанило більше. Вони воювали і самі захищали себе від нацистів. Можливо сучасні російські антисеміти, любителі примушувати інших до вдячності, подякують євреям за те, що вони, нехай і вимушено, рятували їх імперію. А можливо, краще було б не рятувати?
Нагадаємо, соціолог, публіцист та блогер Ігор Ейдман є автором антиолігархічної кампанії вбитого російського опозиціонера Бориса Нємцова. У 2011-му році переїхав до Лейпцигу, Німеччина, де проживає і сьогодні. Ігор Ейдман – автор численних публікацій і статей в інтернеті. У своїх матеріалах він докладно розбирає сучасну російську політику, розкриває плани президента РФ Владіміра Путіна, нещадно висміює “духовні скрєпи” і “русскій мір”.
