Апеляційний суд Києва 19 лютого 2021 року розгляне апеляційну скаргу на рішення Дарницького районного суду Києва, який за позовом нардепа від «Опозиційної платформи – За життя» Віктора Медведчука заборонив розповсюджувати книгу журналіста Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса».
На цьому засідання суд може оголосити рішення в справі або призначити дату, коли це рішення оголосять. Про це «Детектору медіа» повідомив В’ячеслав Якубенко, адвокат журналіста Вахтанга Кіпіані.
«Швидше за все, засідання буде єдиним. Тобто, пройдемо всі процесуальні стадії в апеляції: будуть пояснення сторін, дослідження матеріалів справи, дебати, також – суд або проголосить вступну та результативну частину, або скаже в який день прийти та заслухати вступну та результативну частину», – сказав він.
Вахтанг Кіпіані в коментарі «Детектору медіа» розповів, що в рішенні суду є два небезпечні прецеденти, які пройшли повз увагу суспільства.
«З одного боку, це визнання того, що ця книжка є художньою. Суддя без жодних експертиз, без жодної дискусії, вона жодного разу не піднімала це питання під час судового процесу, вона просто написала, що немає можливості відділити художню частину від документальної. І це означає, що я порушив Цивільний кодекс України, не взявши дозволу у Віктора Медведчука на використання його імені, порушив його права. Це означає, що будь-яка людина, яка створює будь-який документальний продукт (статтю чи фільм про Медведчука), може наражати себе на відповідальність і отримати потім подібне рішення суду, що, мовляв, цей фільм є художнім і відповідно ми порушили права Медведчука на використання його чесного імені всує тощо», – розповів журналіст та знову наголосив, що його книжка – це не художній текст.
На його думку, це рішення дає можливість у майбутньому тиснути на журналістів чи письменників, продукти яких не пов’язані з художньою творчістю.
Іншу небезпеку пан Кіпіані вбачає в забороні коментувати справу Василя Стуса, що «дозволяє ідентифікувати Медведчука як особу (персонажа) даної книжки». Він вважає, це хамством і цензурою.
«Він безпосередньо є персонажем цієї книжки, він є адвокатом Стуса і в матеріалах КДБ це чорним по білому написано. А мені заборонено про це говорити. Яким би не було рішення суду, чи мав я рацію щодо оцінки його роботи як адвоката чи ні, це не має ніякого відношення до того, що він в цій книжці є. А рішенням суду, знову ж таки без будь-якого з’ясування і експертиз, пишеться, що я не можу ні в інтернеті, ні в публічних виступах, ні в пресі ідентифікувати Медведчука як дійову особу цієї книжки. Тобто, я можу говорити про суддю, прокурора, свідків, але я не можу говорити про адвоката. Це абсолютний абсурд і просто затикання рота в чистому вигляді», – сказав він.
В’ячеслав Якубенко, своєю чергою, заперечив, що подібні рішення можуть стати поширеною практикою в судах.
«Це разовий випадок, коли збіглися декілька обставин – насамперед фінансові. Видавництво Vivat у разі виграшу цього спору вимагало в судовому порядку від Медведчука 300 тисяч витрат на адвокатів. Тут суддю загнали в глухий кут. Або вона виносить рішення на користь Кіпіані, але це означитиме, що з Медведчука треба стягувати 300 тисяч на рівному місці – тут морально далеко не кожний суддя на це готовий. Або їй доводилося вигадувати, які знайти підстави, щоб хоча б частково цей позов задовольнити. Так воно і відбулося. Суддя пішла на такий трюк – задовольнила позовні вимоги, яких там не було», – повідомив захисник.
Він додав, що в суддя вийшла за межі позовних вимог, адже в неї не було підстав для визнання трьох фрагментів такими, що не відповідають дійсності. За його словами, у частині щодо загадування Віктора Медведчука Апеляційний суд скасує рішення «без особливих роздумів».
В’ячеслав Якубенко уточнив, що в діях судді є підстави для дисциплінарного оскарження: «Можливо, там навіть вдасться добитися попередження на її адресу. Але подивимося на результати апеляційної інстанції, тоді будемо визначати подальшу тактику дій».
