Феєричне завзяття проявляють адепти “русского міра” у перші дні з моменту запровадження санкцій проти телеканалів “112”, “NewsOne” та “ZIK”, які пов’язані з кумом Путіна Віктором Медведчуком та іншим проросійським політиком Тарасом Козаком.
Практично всі ресурси та агенти впливу Кремля кинуті на формування образу “гоніння на свободу слова” в Україні, свавілля влади, “наступ фашизму” та інших наративів московської інформаційної кампанії.
У суцільному потоці ненависті, образ, злоби та нетерпимості до дій і рішень української влади, російська пропагандистська машина змішала до купи “людей та коней”. Тож не дивно, що прокремлівські діячі розпочали з “наступу на свободу слова”, а завершили “гонінням на церкву”.
Це, зокрема, добре проглядається у дописах, що публікуються на Телеграм-каналі “Правблог”. Тамтешні автори наважились заявити, що “очевидно незаконні рішення про закриття трьох телеканалів підводить до думки, що таким же чином можуть бути закриті чи заборонені будь-які інституції чи організації. За підтримки націонал-радикалів та посольства США – можна придушити будь-яку незручну для влади структуру. В тому числі релігійну організацію”.
“Хто дасть гарантію, що наступними після телеканалів не стануть релігійні організації, які будуть здаватись Офісу президента недостатньо лояльними чи ворожими? Або ж незручними в очах американської влади?”, – пишуть на “Правблозі”.
По-перше, варто зауважити, що рішення про закриття телеканалів є незаконними виключно з точки зору російського законодавства. З позиції українських та міжнародних нормативно-правових актів, до цього рішення претензій немає, про що свідчить підтримка дій офіційного Києва з боку передових демократій світу.
По-друге, будь-яка релігійна, і не тільки, організація дуже легко може гарантувати собі імунітет від так званого “свавілля” влади чи правоохоронних органів України. Для цього, потрібно зробити декілька простих кроків.
Крок перший – вивчити Конституцію України, Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення і забезпечити неухильне дотримання всіма членами такої (релігійної) організації вказаних нормативно-правових актів. Щоправда, для виконання цього кроку потрібно вільно володіти українською мовою, а це, принаймні, для авторів “Правблогу” може становити певні труднощі.
Крок другий – проголосити беззаперечну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, визнати Крим та ОРДЛО тимчасово окупованими Російською Федерацією територіями України.
Крок третій – згадати постулат “церква відділена від держави” і припинити навіть найменші спроби впливати на процес прийняття рішень органами державної влади чи місцевого самоврядування.
Як бачимо, запропонований план дій досить простий. При цьому, з упевненістю можемо гарантувати, що будь-хто з адептів “русского міра”, який наважиться проти волі Кремля пройти вказані три кроки, особисто зможе пересвідчитись наскільки демократичним, прогресивним і лояльним є українське суспільство.
