Нещодавно керуючий справами РПЦвУ митрополит Антоній (Паканич) в коментарі порталу «Православная жизнь» висловив зауваженнящодо титулу Вселенського Патріарха. Зокрема, єрарх не розуміє чому Вселенський патріарх «это нечто большее, чем один из пышных титулов давно ушедшей византийской эпохи, то почему этого самого Патриарха не избирает вся Вселенская Церковь?»
Цю заяву Паканича швидко підхопили як пропагандистські ресурси так і офіційні портали РПЦ та її філії в Україні. Зокрема, вона була опублікована на офіційному сайті РПЦ в рубриці «В защиту единства РПЦ» та на порталі Інформаційно-просвітницького відділу РПЦвУ.
Така увага до цього, нібито незначного, коментаря спрямовує до думки, що в РПЦ навмисно намагаються надати цій заяві більшої публічності.
Утім таке зауваження не є новим. Відповідь на нього опублікував на своїй сторінці у Facebook богослов Андрєй Кураєв, якого нещодавно РПЦ позбавила сану. У своєму пості Кураєв говорить, що одного разу «один масон, архонт Вселенского патриарха продвигал в меня эту же идею. Мол, если все патриархи будут выбирать Вселенского, то однажды на этих выборах сможет победить московский патриарх».
Цю пропозицію Кураєв озвучив одіозному священнику РПЦ, протоєрею Ніколаю Балашову, заступнику Голови Зовнішньооцерковних відносин РПЦ. На що Кураєв отримав відповідь: «если все патриархи будут избирать Вселенского, то тем самым они признают его власть над собой и своими церквями».
Із такої відповіді Балашова стає зрозумілим, що церковна Москва намагалась і намагається усіляко протистояти «першості серед рівних» Константинополя. Проте ми виявили один цікавий факт, що може свідчить про те, що в самому Московському патріархаті така думка змінилась. Адже офіційний портал Відділу зовнішньоцерковних відносин РПЦ одним із перших поширив роздуми Паканича. Іншими словами: у РПЦ не проти обирати Вселенського патріарха, але тим самим виони визнають його першість.
Звичайно, ця публікація може бути звичайним збігом. Та з огляду на бажання Москви перехопити першість у православному світі це вже не виглядає звичайним збігом. Ймовірно, так зване «Амманське зібрання» мало на меті проголосити Москву «новим третім Римом» і, можливо, саме за сценарієм, озвученим Антонієм, це має відбутись. Утім, це лише припущення, питання без відповіді.
Проте можна відповісти на інше питання Антонія, яке він озвучив у тому ж коментарі: «чому Патріарх Варфоломій вважає себе в праві втручатися в справи інших Помісних Церков?»
По-перше, варто нагадати Антонію, що під час надання Україні Томосу про автокефалію Його Всесвятість не втручався у справи інших Церков, а діяв у межах своєї канонічної території. Адже 11 жовтня 2018 року Синод Вселенської Патріархії скасував своє ж рішення 1686 року про надання права висвячувати Київського митрополита Російським патріархом через низку канонічних порушень з боку РПЦ умов акту 1686 року.
По-друге, Константинополь завжди визнавав себе Церквою-Матір’ю для Української Церкви. Про це неодноразово заявляли представники Вселенської Патріархії і особисто патріарх Варфоломій. Такі заяви Його Всесвятість робив як під час об’єднавчого процесу, так і задовго до нього. Зокрема, під час свого останнього візиту до України у 2008 році. Тоді під час проголошення такої позиції Його Всесвятості були присутніми всі єрархи РПЦвУ, включно із самим Антонієм (Паканичем). Але тоді вони мовчали і не критикували Вселенського патріарха.
У діях Вселенської Патріархії не було нічого, що суперечило канонам Православної Церкви. Більше того, своїми діями Константинополь залишався у межах своїх канонічних прав, наданих йому рішеннями Вселенських соборів та вже усталеної канонічної традиції.
