Проросійські медіа Віктора Медведчука, друга Путіна і Росії, запускають пропаганду московської церкви в Україні. Так, нещодавно на каналі NewsOne вийшов матеріал про фейковий «томос», або «грамоту» від московського патріарха Алєксія ІІ (Рідігера), як доказ «самостійності» РПЦвУ, так званої «УПЦ МП».
Перш ніж почати розповідати про всю нікчемність прав, які Москва дала своїй філії в Україні, варто нагадати, що до 2014 року, до початку російсько-української війни та окупації Криму Росією так звана «УПЦ МП» не соромлячись вказувала, що вона є саме московського патріархату, що і було зазначено на табличках єпархіальних управлінь і храмів.
Ось декілька фото до початку російсько-української війни.
Після 2014 року із табличок «чудесним» чином почали зникати слова, які вказували на приналежність і підпорядкування Московському патріархату.
Зміни були покликані замаскувати «русскій мір» під українську табличку, адже українці почали задавати логічне питання: як в Україні, яка воює із російською армією може існувати Московська, а отже і Російська церква? Як українці можуть ходити в московську церкву, якщо московські окупанти захопили Крим і частину Східних областей?
Щось схоже із ребрендингом у назві й маскуванням під українську церкву в історії вже відбувалось. Коли відверті українофоби реєстрували ГО під назвами, які натякали на патріотичність, але були по суті ФСБшними конторами в Україні. Наприклад чого лише варта проросійська антиукраїнська політична партія Медведчука «Український вибір». Так само і сталось із Московським патріархатом в Україні. Назву вони заздалегідь придумали, щоб догодити і «вашим і нашим». Тобто, щоб і була в назві згадка про Україну, але господарем над церквою в Україні виступає Росія. Про що і зазначалось у назві, яку РПЦ дозволила використовувати для свого екзархату, або філії в Україні. Так і вийшла у кінці 1990-х років назва «Української православної церкви Московського патріархату».
Пізніше, у 2019 році, коли Православна Церква України отримала від Вселенського Патріархату Томос про автокефалію, філія Московського патріархату почала хвалитись своєю «фількіною грамотою» від московського патріарха Алєксія ІІ на противагу Томосу від Вселенського патріарха Варфоломія. Але і тут виявився черговий прокол: ресурси РПЦвУ поширюють підроблену грамоту Алєксія ІІ, а оригінал є у колишнього Київського митрополита РПЦвУ Філарета (Денисенка). Із грамоти, яку поширюють медіа Медведчука прибрали будь-які згадки про митрополита Філарета (Денисенка).
Ось внизу фейкова грамота.
А ось справжній оригінал із ім’ям Філарета.
Варто зауважити, що грамоту від Алєксія (Рідігера) ніхто не визнає і у всьому православному світі вона має вагу тільки для самої РПЦ і її сателітів. Томоси про автокефалію має право надавати тільки Вселенський патріарх. Навіть самій московській церкві документ про патріарший статус (а не про автокефалію) надав Вселенський патріарх. Москва намагалась захопити першість у Вселенського патріарха і дала томос про автокефалію Грузинській, Польській і Американській церквам. Щось схоже вона зробила із РПЦвУ…, проте про томос і автокефалію не йшлося. Саму ж грамоту Алєксія у світовому православ’ї не сприймають як Томос про автокефалію. Це є внутрішнім документом РПЦ.
У Росії здавна є манія величі і тут вони також уявили, що вони Третій Рим, а їхній московський патріарх має такі самі права як і Вселенський. Проте у світовому православ’ї це сприйняли як хворі фантазії. Так воно і є. Такого статусу який надала РПЦ своїй українській філії немає взагалі. Мова йде про «самокеровану церкву з правами широкої автономії». Саме такі слова прописані в оригіналі грамоти, яку зараз розповсюджують ЗМІ, підконтрольні Медведчуку і Росії. Свого часу в Москві вигадали таку форму, котрою хотіли заспокоїти тих українців, які бажали автокефалії, тобто церковної незалежності від Москви. Це утворення не є ані автокефальною Церквою, ані навіть автономною. З точки зору помісних автокефальних Церков, так звана «УПЦ МП» є сукупністю єпархій РПЦ на території держави Україна. Такий статус випливає і з статуту «самої найнезалежнішої церкви». Схожий статус мала колись Україна в складі Радянського Союзу.
Детальніший аналіз Статуту РПЦ і так званої «УПЦ МП» демонструє це дуже ясно. Так, наприклад, згідно з уставом (документом, який регламентує управління релігійною організацією), рішення РПЦ для української філії московського патріархату є обов’язковими. Крім того, для РПЦвУ найвищим церковним судом є суд із єпископів РПЦ. Також, у самому статуті підкреслюється що «УПЦ МП» є «частиною» Російської церкви. Новообраний очільник московської церковної філії в Україні має брати письмове одобрення в Москві перш ніж приступати до свого служіння, а його ім’я за церковними службами згадується тільки після імені «Святейшего Гаспадина нашего Кирила, патриарха Московского и всея Руси» (Розділ 5 пункт 5 статуту РПЦвУ). Ім’я Онуфрія, який зараз є очільником РПЦвУ у світовому православ’ї взагалі не згадують за богослужінням, адже для них він просто рядовий єпископ Московського патріархату. Проте ім’я митрополита Київського і всієї України Епіфанія поминають за богослужінням у Вселенській православній Церкві, Грецькій, Олександрійській та Кіпрській церквах. Але для пропагандистів РПЦвУ це не проблема, адже брехню ще ніхто не скасовував. Варто додати, що без схвалення в Кремлі Онуфрій не може навіть окремі єпархії реорганізувати на території України. Навпаки у 2017 році мізерні права які були в РПЦвУ було звужено, а повідець на якому тримали Онуфрія став ще коротшим. Про що писав відомий богослов РПЦ Андрєй Кураєв, якого нещодавно РПЦ позбавила сану. Після 2017 року РПЦвУ має схвалювати будь, які правки в своєму уставі із Московським патріархом, а також питати в Архієрейського собору РПЦ дозволу на канонізацію місцевих святих.
Отже, у РПЦвУ активно почали відгороджуватись від приставки до назви «московського патріархату» із початком російсько-української війни. Після надання Томосу ПЦУ в московській філії теж почали доказувати і показувати свій «Томос», який немає жодної ваги у світовому православ’ї крім самих московитів. Таким чином вірити росіянам — не поважати себе. Жодною автокефалією в РПЦвУ і близько не пахне і вона схожа на статус України в складі СРСР.
