9 грудня митрополит Онуфрій святкує 30-річчя своєї архієрейської хіротонії. І якщо до 2014 року він був місцевим архієреєм РПЦ на Буковині, то після смерті Володимира (Сабодана) він став керувати цілим московським патріархатом на території України. Після 2014 року він потрапив у центр уваги ЗМІ і кожен його вислів визначав за кого він: за Бога і Україну чи за країну-агресора, яка тоді напала на Україну. Онуфрій визначився і обрав курс на Росію, до вбивць українців. Після того він з кожним роком дедалі більше плів зв’язки із проросійськими політиками. Зокрема Вадимом Новинським, депутатами ОПЗЖ та екс-регіоналами. Одного із депутатів вищезгаданих сил Онуфрій навіть висвятив в диякони й назвав «хорошим другом».
Місцевих архієреїв Україні не ховаючись вітає Московський патріарх Кіріл (Гундяєв) і дякує їм за їх труди і вірність московському патріархату. Зокрема такі привітання отримав Агафангел, а митрополита «УПЦ МП», який служить з окупантами, Кіріл нагородив орденом РПЦ.
9 грудня 2020 року московський патріарх Кіріл особисто привітав очільника РПЦвУ, митрополита в Києві Онуфрія з 30-річчям архієрейської хіротонії й подякував йому за вірність російській церкві. «Минулий час було нелегким як для Вас, так і для мільйонів жителів України, що зберігають вірність Матері-Церкви….», – написав моспатріарх Кіріл, повідомляє сайт РПЦ. Кіріл відзначив, що «особиста п’ятидесятниця», тобто зіслання Духа святого на Онуфрія, відбулася в рік дарування Благословенної Грамоти Патріарха Московського Алексія II тодішньому Київському митрополиту РПЦвУ Філарету (Денисенку). Раніше митрополит Олександр (Драбинко) назвав цей документ «фількіною грамотою» і попросив РПЦвУ казати людям правду.
Кіріл похвалив Онуфрія за те, що «закликає до братерської любові і миру». Крім того, очільник РПЦ особливо відзначив зусилля Онуфрія, «спрямовані на утвердження» московського Православ’я «на Українській землі», і висловив вдячність йому «за незмінно тверду позицію в питаннях церковного устрою, від якого залежить не тільки сьогодення, а й майбутнє світового Православ’я».
І дійсно, Онуфрій став форпостом і утвердженням московського патріархату в Україні. Замість того, щоб прийти на Об’єднавчий собор і закликати своє духовенство розірвати залежність від Московського патріархату і об’єднатись навколо Автокефальної церкви, Онуфрій вирішив залишитись в єдності із Московською церквою, із проросійськими політиками і «русскім міром». Він навіть сказав, що Томос не поможе вірянам позбавитись гріхів, тільки завдання Томосу в цьому і не полягало… Томос дав можливість мати свою церкву і раз і назавжди позбутись духовної залежності від Москви, тільки Онуфрій про це ніде не згадує.
Онуфрій постійно вітає свого начальника Кіріла (Гундяєва). У привітанні, опублікованому на офіційному сайті РПЦвУ, Онуфрій звертається до моспатріарха: «Ваша Святосте» і бажає Кірілу душевної і тілесної кріпості. Росіян у своїх вітаннях Онуфрій називав «народом Божим».
Не стали каталізаторами і метаноєю для Онуфрія жодні зміни в Україні. Ані Революція Гідності, ані російсько-українська війна, ані окупація українських територій, ані вбивства тисячі військових і мирних жителів не виявили йому що таке сучасна Росія та її Церква. Онуфрій так і не побачив жодної загрози з боку Кремля. Навіть патрони у якості прикрас до ікон нічого не показали Онуфрію.
Із року в рік Онуфрій не змінюється і залишається, як тепер кажуть, «ватою». Не так давно Онуфрій ще раз підтвердив свої проросійські наміри, назвавши війну «конфліктом» і закликавши не вважати за ворогів бойовиків Л/ДНР і пробачити їх. Наступного року, після того як Онуфрій став предстоятелем, разом із декількома представниками РПЦвУ він не встав у Верховінй Раді, коли вшановували українських військовослужбовців. Таким чином Онуфрій став одним із ватажків російської п’ятої колони в Україні. Під його керівництвом об’єднались проросійські журналісти, політики, історики, та інші. Один із таких істориків Дмитро Толочко, співзасновник у 2005 році партії політики Путіна, нещодавно назвав Томос шкідливим.
Онуфрій особисто сприяє тим проросійським діячам, які йдуть із ним нога в ногу, сипле їм нагороди, висвячує на священнослужителів, шле вітання, й освячує приватні навчальні заклади. Тепер по черзі. На початку грудня 2020 року Онуфрій нагородив єпископа-фігуранта «Миротворця», настоятеля монастиря в Севастополі Каліника. А у 8 грудня 2019 року в Ніжині РПЦвУ під керівництвом Онуфрія «по-тихому» хіротонізували Каліника на єпископа Бахчисарайського. «Синод УПЦ МП «обрав» його в єпископи три роки тому. Але за Порошенка не наважувалися висвятити активіста «російської весни». Тепер осміліли? », – зазначав тоді російський богослов Андрєй Кураєв.
Улітку 2020 року Онуфрій висвятив росіянина й бізнесмена Вадима Новинського у диякони, а потім ще й нагородив екс-нардепа ОПЗЖ Новінського камилавкою. 9 грудня 2020 року у день ювілею Онуфрія Новінський співслужив йому у якості диякона.
Був на Богослужінн з нагоди ювілею Онуфрія й звільнений із Офісу Президента Сергій Трофімов, який, на думку релігієзнавців, блокував переходи до ПЦУ й перешкоджав співпраці Офісу Президента із Вселенською Патріархією. Сам Трофімов прислуговував Онуфрію як іподиякон, поки президент України літав до Вселенського патріарха.
У цей самий час російські пропагандисти та їхні союзники в Україні почали сипати шквалом критики на адресу президента України Зеленського через його зустріч з Вселенським патріархом Варфоломієм. Пізніше Трофімов намагався врятувати свою посаду завдяки… вінчанню. Він запросив Главу держави з першою пані на своє вінчання у храмі РПЦвУ. А саме Таїнство, як видно з повідомлення у Телеграм-каналі Трофімова, проводив Онуфрій (Березовський). Однак план провалився і Зеленський не прийшов до московської церкви на вінчання Трофімова.
У квітні цього року заступник глави Офісу Президента Сергій Трофімов, коментуючи релігійну політику попередньої влади, заявив, що вона «просто дискредитувала дії мільйонів віруючих українців». Він як службова особа, відповідаючи на запитання, «чому процес переходу релігійних громад в ПЦУ призупинився?», відповівідав, що цей процес «був дуже політизований, а ці маніпуляції з приводу московської церкви політично вигадані, розкручені і привнесені». Тим самим він повторював слова пропагандистів РПЦвУ про «політичну ПЦУ».
У грудні 2019 року Трофімов обіцяв вінницьким церковнослужителям московської філії РПЦ розібратись із ПЦУ. Тоді Трофімов зустрівся із Секретарем Чернівецько-Буковинської єпархії РПЦвУ, одіозним архімандритом Никитою. Останній (фігурант бази «Миротворця») почав жалітись на дії Православної церкви України. У відповідь на заяви архімандрита РПЦвУ заступник голови Офісу президента Сергій Трофімов сказав: «Ми зробимо все, щоб це зупинити, виправити».
9 жовтня 2020 року Онуфрій прибув на офіційне відкриття приватної школи колишнього регіонала Сергія Ківалова в Одесі, яка отримала назву Міжнародна академічна школа «Одеса». Як раніше повідомляло видання Думская, приватний навчальний заклад, який постав на території колишньої міжрейсової бази моряків Чорноморського морського пароходства в Одесі, спочатку планувався як церковно-парафіяльна школа РПЦвУ.
У вересні на території Київського інституту інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія» РПЦвУ почала зводити храм на честь московського святого Сергія Радонежського. Серед усіх українських святих Онуфрій освятив храм на честь московського Сергія, який немає ніякого відношення ні до університету, ні до Києва. На дійстві були депутати ОПЗЖ Сергій Ківалов та Юрій Бойко, який назвав це світлою і доброю подією.
У березні Онуфрій зайнявся піаром Новинського і разом із ним об’їздив Чернівецьку область. Тоді він подякував Новинському за допомогу Чернівецькій області і навіть назвав його «своїм другом». Права рука Онуфрія – митрополит Антоній (Паканич) захищав спонсора РПЦ і запевняв, що попередня влада начепила ярлик «проросійського політика» на бізнесмена і мецената їхньої церкви Вадима Новинського. Новинський активно протидіяв проведенню Об’єднавчого Собору Українських православних церков, зокрема, зі своїми охоронцями вивіз із Києва митрополита УПЦ МП Агапіта (Бевцика), який мав намір долучитися до Об’єднавчого Собору.
Сам Новинський неодноразово у дусі РПЦвУ лякав війною, якщо хтось зазіхнеться розірвати зв’язки із РФ. «Я дуже чітко сказав його Всесвятості Патріарху Варфоломію: якщо хоч якийсь документ буде наданий, ну от хоч якийсь, навіть самий беззмістовний, де ніякої конкретики не буде в принципі, але сам документ буде, то у нас в країні почнеться громадянська війна. Вона буде в кожному місті, кожному селі: коли за храми, що належать канонічної церкви, почнуть бої ці бандити, які робили це протягом останніх чотирьох років. Тільки тепер вони будуть вважати, що мають на це нібито якісь законні підстави. Ви самі знаєте, що за останні роки захоплено понад 50 наших храмів. Ось тільки ви чомусь називаєте цих людей «активістами», а я вважаю їх бандитами […] Я не знаю буду або не буду щось організовувати, але я точно буду захищати нашу святиню – Київську Свято-Успенську Лавру. Сам, особисто встану захищати», – сказав він у 2018 році, ще до надання Томосу ПЦУ. Тоді ж Новинський своїм літаком возив єпископат РПЦвУ до Стамбулу просити патріарха Варфоломія відмовитись надавати духовну незалежність від Москви. Вселенський патріарх Варфоломій не запрошував делегацію, але прийняв після їхніх прохань.
Митрополит Олександр (Драбинко) запевняв, що Новинський був присутній на усіх його зустрічах з Януковичем, де останній вимагав від нього змусити митрополита Володимира (Сабодана) піти на спокій. «На цих зустрічах Янукович представляв Новинського як уповноважену від себе людину у справі зміни предстоятеля УПЦ і взагалі у справах нашої церкви, як “смотрящого”», – говорив митрополит Олександр.
На початку жовтня очільник РПЦвУ Онуфрій (Березовський) пропіарив громадянина Російської Федерації, проросійського політика Генадія Труханова, а також благословив його йти на посаду міського голови Одеси. Під час зустрічі Труханов передав оформлені документи земельної ділянки, на якій розташований Свято-Іверський монастир, у власність Одеської єпархії РПЦ в Україні.
Після цієї зустрічі мер Одеси Труханов заявив, що проспекту Небесної сотні повернуть колишню назву – проспект маршала Жукова. Як ми бачимо руських мір та РПЦвУ йде нога в ногу як вірні друзі і соратники.
«Мироворчість» Онуфрія
5 серпня 2014 року митрополит Онуфрій засудив проведення антитерористичної операції (АТО) на Донбасі, а також відмовився визнавати причетність керівництва Російської Федерації до дестабілізації ситуації на сході України. Російських терористів-найманців Онуфрій називав тоді «наші одновірці та брати», а проведення АТО — «братське кровопролиття». Українські військовослужбовці, за словами Онуфрія, не захищають свою Батьківщину, а діють в «інтересах Заходу».
Очільник Московського патріархату в Україні митрополит в Києві Онуфрій (Березовський) у своїй заяві 2020 року «щодо миротворчого процесу в Україні» нічого не змінив за шість років і назвав війну з Росією на сході України — «конфліктом». Також глава РПЦвУ жодного разу не згадав про кадрові війська та зброю російської федерації в Донецькій та Луганській областях України. Не згадав Онуфрій і про окупацію Кримського півострова Росією й про участь РПЦ в геополітичних іграх.
За словами Онуфрія, «Українська Православна Церква Московського Патріархату … завжди закликала і дієво сприяла справі миру та примиренню». А «свою незмінну позицію мирного вирішення конфліктів Українська Православна Церква неодноразово проголошувала у численних зверненнях, заявах та листах». Онуфрій навмисне опускає факт освячення митрополитом РПЦвУ Лазарем російської зброї та сотні фактів благословіння священниками московського патріархату військових РФ. Раніше ми вже писали, що в Україні УПЦ МП молиться за мир, а на окупованих територіях освячує зброю російським вбивцям.
У заяві ніде не йдеться ані про окупацію Криму Росією, ані про російські війська на сході України, ані про російсько-українську війну як таку. Зате вживаються поняття які явно свідчать про «громадянський конфлікт» в Україні, і про те що на сході Україна начебто бореться зі своїм населенням.
Такі висловлювання найвищого керівництва Московської церкви разюче відрізняються із висловлюваннями митрополита Епіфанія, який чітко говорить, що потрібно вивести російські війська із окупованих територій і тоді настане мир.
Чи може Березовський зватись митрополитом і православним, коли його єпископи благословляли сепаратистів і терористів, які розв’язали війну в Україні, а він на це лише «розводить руками» і називає все «збройним конфліктом» без згадування про РФ? Чи може Онуфрій претендувати на роль очільника української церкви, але не осуджувати російську агресію проти України?
Не дарма архімандрит Кіпрської Церкви Романос Анастасіадіс запитував митрополита РПЦвУ Антонія (Паканича): «Чи можете ви заглянути в очі родичам українських патріотів, убитих проросійськими сепаратистами на сході України?».
12 березня 2020 року митрополит Онуфрій (Березовський) злітав у Москву де взяв участь у черговому засіданні Священного Синоду Російської Православної Церкви, яке відбулось у Московській резиденції патріарха РПЦ Кіріла (Гундяєва) у Даниловому монастирі.
Крім того 2 червня цього року Онуфрій нагородив священника, який розпалював ненависть до ПЦУ.
У своєму вітальному слові з нагоди свята Воскресіння Христового Онуфрій жодного разу не згадав про Україну, українців, а також не висловлив слова підтримки на адресу медиків, котрі зараз протистоять пандемії коронавірусу, чи військовослужбовцям, які боронять країну.
У кінці жовтня Онуфрій поскаржився на «дії Константинопольського Патріарха щодо України». За його словами, «церковний конфлікт в Україні став однією з центральних проблем усього Світового Православ’я». Єпискпи РПЦвУ, під проводом Онуфрія, не хочуть, щоб Вселенський патріарх Варфоломій відвідав Україну і лякають релігійним протистоянням.
Що є патріотизм, а що є політика? Патріотизм, це любов до своєї Батьківщини. Це коли ти все необхідне робиш для блага народу на своєму місці, а хто може, той цінною свого здоров’я і навіть життя береже свою Батьківщину від ворога і це є св’ята і велика чеснота, бо: «Немає більшої любові над ту, якщо хто душу свою віддасть за друзів своїх», – сказав Ісус Христос. А праця на чужу країну заради вигоди і це є підло і погибельно для кожного, хто на таке зважився. Бо, хто зраджує свою Батьківщину, той зраджує найсвятіше, бо зраджує своїх рідних, так як колись Юда за 30 срібників зрадив Спасителя. Кожний зрадник завжди є родичем і спільником зрадника Юди, і долі їхні будуть одинакові, і кінець одинаковий. Бо :«Хто не гідний громадянин земної Батьківщини, той не гідний і Небесноі», говорив митрополит РПЦ Філарет Дроздов у 18 столітті. Ці слова стосуються і Онуфрія. Адже чи може він послужити батьківщині при такій активній підтримці проросійських політиків?
Ось таким виявився короткий огляд справ московського слуги Онуфрія, як мав шанс у 2014 році змінити свій проросійський вектор. Ще більша можливість перед ним відкрилась і у 2018 році на Об’єднавчому соборі. Але він не використав жодрної можливості. Натомість він як і 30 років тому є вірний Кремлю і готовий зробити все, щоб зберегти єдність із Московським патріархом. Він як і 30 років тому готовий відкликати свої підписи н документах і висвячувати росіян в диякони. Ідейним наступником Березовського має стати Антоній (Паканич).
