— Це дійсно сакральне місце, де безпосередньо пролягала лінія фронту під час найгарячіших боїв за Широкине, — пояснює морпіх Павло Сухань. — Висота не раз дозволяла нашим воїнам порушувати плани російських найманців. Рік тому ми встановили тут пам’ятник загиблим морпіхам та український стяг. Протягом року його оберігали, а коли відбувалась ротація, попереджали побратимів: «хай тільки щось із прапором станеться…». Вороги до українського стяга за рік звикли. А нині ми повісили на дзвіниці ще й банер, хай звикають ще й до нашого головного гасла «Слава Україні!». Бо скоро доведеться його промовляти!
Павло Сухань розповідає, що воює з 2014-го, це вже четверта його ротація. Хоч і робив невеличку перерву на «цивілку», та дуже швидко повернувся назад на війну. Каже, поки відчуває сили, буде боротись!
— Прикро перебувати в населеному пункті, який раніше був заможним, і розуміти, що наразі тут не живе жодна людина, – пояснює Павло. Та український стяг, що гордо майорить на найвищій точці, вселяє в серце надію.
Джерело: АрміяInform