Українські дипломати віднайшли оригінали текстів Брест-Литовського мирного договору та ратифікаційної грамоти гетьмана Павла Скоропадського, повідомляє “Новинарня”.
Унікальні документи виявили в Османському архіві у Стамбулі.
“Уперше на просторах мережі – оригінал ратифікаційної грамоти за підписом гетьмана Скоропадського та оригінали текстів Брест-Литовського мирного договору, в тому числі й з Османською імперією. Всі документи вражають якістю, вишуканим стилем виконання, мистецьким підходом до каліграфії та чітким сургучним відбитком великої державної печатки”, – зазначають у Міністерстві закордонних справ України.
Як розповіли в пресслужбі зовнішньополітичного відомства, документи вдалося віднайти стараннями посла України в Туреччині Андрія Сибіги, генерального консула в Стамбулі Олександра Гамана, українських науковців Ірини Матіаш, Омеляна Пріцака, Олександра Середи та за сприяння заступника голови Османського архіву Себахаттіна Байрама.
Османський архів налічує понад 90 мільйонів документів. Серед них можна знайти і величезний пласт україністики – десятки тисяч документів, зазначають в МОЗ.
В архіві працюють українські науковці, а нескінченними цифровими каталогами професійно цікавляться й наші дипломати.
Помітивши в списку інформацію про Брест-Литовський договір, вони одразу ж запросили оцифровані версії унікальної знахідки. І буквально того ж дня їх отримали.
“Історія України буквально оживає посеред Стамбула”, – зазначають в МЗС.
Особливо важливою ця знахідка є з огляду на те, що власні екземпляри цих документів Києву в роки великих потрясіньзберегти не вдалося.
“Українсько-турецька наукова співпраця триватиме, і документи будуть обов’язково більш детально вивчені нашими дослідниками”, – запевняють у зовнішньополітичному відомстві.
Як наголосив у коментарі “Укрінформу” посол України в Турецькій Республіці Андрій Сибіга, віднайдення оригіналів Брест-Литовського мирного договору та ратифікаційної грамоти гетьмана Скоропадського, а також двостороннього договору між Україною та Туреччиною – це історична сенсація.
“Враховуючи те, що Україна мала тривалі періоди бездержавності, такі свідчення нашої державотворчої традиції є безцінними. Це підтверджують науковці та експерти”, – зазначив Сибіга.
“Віднайдені документи – це той матеріал, який дає нам об’єктивне розуміння минулого, сприйняття своєї історії. Це той фундамент, на якому ми розвиваємо сьогодення і будуємо майбутнє. Це символи нашої державності”, – додав дипломат.
Андрій Сибіга розповів, що поштовхом до посилення співпраці з Османським архівом і турецькими науковцями стало відзначення у 2018 році 100-літнього ювілею українсько-османських відносин. Нині співпраця продовжується.
“Це величезний пласт безцінної інформації – десятки тисяч документів, датованих з XV століття до наших днів. Ще обов’язково будуть нові сенсаційні відкриття, які об’єктивно показуватимуть українську історію, оскільки процес діджиталізації – оцифровування документів триває. Також іде робота над тим, щоб у перспективі українські науковці провели дослідження цих документів та їм була приділена відповідна увага”, – розповів посол.
За його словами, турецька сторона надає всебічне сприяння пошуку документів та відновленню втраченої історичної спадщини, так само як і Україна віднаходить та ділиться з турецькою стороною копіями унікальних документів, які збереглися у вітчизняних архівах. Серед іншого, в Туреччину було передано копії унікальних реєстрових книг – дефтерів регіону Ерзурум, датованих XV століттям, оригіналів яких у Туреччині немає.
Зараз триває робота вченої Ірини Матіаш над спеціальним виданням із документами епохи та фаховими коментарями, яке планується видати вже наступного року. Про українсько-турецькі відносини протягом останніх 100 років розповідають вже видані праці історика-османіста Олександра Середи: “Османсько-українське порубіжжя” та “Османсько-українська дипломатія” (видана за сприяння посольства України в Туреччині).
У лютому 2020 року між державними архівними службами України й Туреччини було підписано протокол про співпрацю, який налагоджує, посилює та розвиває взаємовигідний і конструктивний діалог між архівними установами двох держав.
Історична довідка: 9 лютого 1918 року у Бересті (Брест-Литовську) між Українською Народною Республікою з одного боку та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією з іншого була підписана мирна угода, відома як Брест-Литовський мирний договір.
Це був перший мирний договір у Першій світовій війні 1914-1918 рр.
Укладення цієї угоди означало фактичне визнання УНР як незалежної держави – сторони-підписанта. З великим невдоволенням на це була змушена погодитись і більшовицька делегація на чолі з Левом Троцьким, яка вела власні мирні переговори в Брест-Литовську.
Для України закінчилась Перша світова війна, а натомість розпочався період правління гетьмана Павла Скоропадського під німецьким патронатом.
Однак формально визнавши незалежність УНР та офіційно підписавшись під цим 3 березня 1918 року, вже за рік більшовики перейшли в наступ, і бурхливий період “першої української незалежності” закінчився.
У турецьких архівах знайшли оригінали Брест-Литовського договору і грамоти гетьмана Скоропадського
