У мережі злили фото відомого сепаратиста й активного парафіянина УПЦ МП Ігоря Друзя із Ігорем Гіркіним. Відповідне фото виклала релігієзнавець Тетяна Деркач на своїй сторінці у соціальній мережі.
Фото вона іронічно підписала словами митрополита РПЦвУ Антонія (Паканича): «УПЦ МП з самого початку (війни – Т. Д,) робила все, що могла, щоб заспокоїти своїх людей».
Деркач прикріпила ще одну цитату із проросійського проекту «Люди миру» натякаючи, що саме РПЦвУ стала основою і «тістом» з якого і вийшли багато бойовиків Гіркіна: «Символічно, що цей форум відбувається саме в Святогірській лаврі, яка з самого початку цього конфлікту дійсно показала сутність церкви Христової, коли тут люди знайшли притулок і домівку, коли просто не було де дітися».
Варто зазначити, що Ігор Друзь насправді називається Ігор Дусь і є родом із Дубна. Пік довоєнної кар’єри Друзя припадає на 2010-2013 рр., коли він став відповідати за церковний напрямок агітаційної роботи Партії регіонів. Офіс «Народного Собору», де він займав посаду голови, розташовувався неподалік від головного “регіоналівського” штабу на Липській.
24 травня 2013 року було підписано угоду про співпрацю “Народного Собору” з рухом Медведчука.
Розширенням сфери впливу УПЦ МП він займався й у парламенті та в мережі. У Верховній Раді йому доручили бути радником представника УПЦ МП у Верховній Раді України архієпископа Львівського РПЦвУ Августина (Маркевича), а в залежних від “регіоналів” ресурсах – головним редактором видання “Комментарии”, після того, як воно опинилося в руках оточення Януковича.
У Києві до кола постійного спілкування Друзя, окрім митрополита РПЦвУ Маркевича, входив той самий, людці штибу Жукова з монархічного об’єднання “Російський клуб”, й, безумовно, деякі першоієрархи УПЦ МП та близькі до них нардепи-“регіонали”.
Під час Революції Гідності організовував акції УПЦ МП на підтримку “Беркуту”, а також займався розпалюванням релігійної і міжконфесійної ворожнечі. Скажімо, виступав із закликами до греко-католиків “піти з Євромайдану”.
Зливав Гіркіну номери авто та інші особисті дані одеського “Автомайдану”. Як наслідок, відбулася серія підпалів автівок активістів.
Після боїв за Слов’янськ осів у Москві, де виготовляє низькопробні пропагандистські тексти. Стосунків зі своїм патроном не розірвав. Нині є політконсультантом Гіркіна.
Чимало публікацій присвячує критиці проукраїнського крила всередині УПЦ МП, яке не проти увійти до складу єдиної помісної церкви. Протидією цим силам, у т.ч. шляхом чорного PR та замовними матеріалами, він займався ще до Майдану. Й навряд чи виключно з власної ініціативи.
До речі, під час війни небайдужі кияни зірвали спробу утворення “Київської народної республіки” (“КНР”). Її збиралися “проголосили” всередині Лаври, повідомляє Еспрессо.
